Oppio

Коли шум світу стає надто гучним, допомагає увімкнути саундтрек, де впевненість пахне дорогим одеколоном і дзвенить у басах. У цьому ритмі немає сумнівів, лише рівний біт і хода того, хто вже все зрозумів про фальш навколо. Світ хоче відповідей, але тут їх не дають: є лише спокій, гроші та легкий присмак диму, від якого лоскоче горло. Крізь рядки проскакує усмішка: мовляв, усі ці розмови про те, хто чого вартий, давно набридли. Головне, що куртка сидить ідеально, кроки звучать в такт музиці, а в голові повна тиша. Поки інші вимірюють бренди та лайки, хтось просто піднімає комір і йде далі, ніби ніч належить лише йому одному.