Pétunias

Ночі скорочуються до рідкісних ковтків сну, а в голові крутиться тільки один рахунок - нулі на папері голосніше будь-яких лайків. Звук мотора, берег і сонце поруч, ніби успіх - це географія: завжди близько до узбережжя і в колонках у всіх. Все здається договором з обережністю: бізнес вписаний в кожну фразу, особисте - акуратно відкладено «в стіл».

Посмішка сатири там, де звичні «хейтери» перетворюються на статистику - три мільйони і ще трохи заздрості на здачу. Люди навколо іноді ніби персонажі зі старого фільму - померли красиво, в петуніях; зрадники з'являються частіше, ніж колишні друзі. Іронія в тому, що гучні слова про «вулиці» звучать від тих, хто сам давно пересів на комфортні крісла, а справжня боротьба - за збереження спокою і гаманця.

Між заявленими принципами і реальними бажаннями - розтяжка, в якій примудряються танцювати. Похвала відкладена, зате трофеї вже висять на стіні - але від них тепло не прямо, а як від гітарної струни: вібрація залишається, а дотик - обережний. Вся ця історія - не сповідь, а акуратний список відчуттів: голосно, щільно, з часткою іронії і захисною бронею з справ.