Piel de Cordero

Ніч, яка почалася як випадковість, а закінчилася чимось, що ніяк не виходить з голови. У повітрі – дим, алкоголь і трохи солі від чужої шкіри, на ранок – порожнеча і те саме огидне відчуття, коли начебто все закінчилося правильно, але не туди. Тепло ще тримається на губах, але всередині вже лід, який не розтане жодною новою зустріччю. Є пари, у яких пристрасть – як пожежа у смітнику: гаряче, брудно і чомусь привабливо. Тут приблизно так. Грубість і ніжність йдуть пліч-о-пліч, «вовк і ягня» в одному ліжку, де любов давно поступилася місцем звичці обпікатися. І все ж таки – згадується. Навіть якщо зарекся не повертатися.