Nuova Chain

Блищить ланцюг, виблискує життя - але все одно холодно. Коли все навколо кричить «успіх!», а всередині шепоче «втратив». Тут розкіш не прикраса, а спосіб не дивитися в очі, які сяють сильніше за будь-яке золото. У кожному рифі - відполіроване вино, у кожному куплеті - слід від того, чого не купиш.

Пісня пахне вечірнім шиком і ранковим похміллям від почуттів: дорого, голосно, красиво і трохи порожньо. Кохання тут схоже на бренд - рідкісний, недоступний, занадто особистий, щоб носити кожен день. І коли б'є світло софітів, на секунду стає ясно: ніяка «нова chain» не замінить того блиску, що зникає, коли закриваються очі.