Більше пісень від UMA2RMAN
Більше пісень від Минаева
Опис
Композитор: Минаева Ксения Михайловна
Автор тексту: Мінаева Ксенія Михайлівна
Автор слів: Кристовский Владимир
Текст і переклад
Оригінал
-Погнали! А что играем? Что поем? -Никаких тухлых вечеринок.
-Никаких тухлых вечеринок! Да?
-К чему все эти пустые слова, если нужно лишь слово? Пролетают над городом птицы, будто знают, что ты будешь скоро.
Ты ко мне, только дай повод, по ступенькам километровым, завернувшись в халат -махровый. -Я так ждала тебя, Вова.
Шоколадка в руках, за спиной цветы. Кто вообще может быть, если это не ты?
За-за-за-занавеской капают слезы, словно из-под фаты, всплывет в окне свет из темноты. На куплете я, на куплете ты, и в городе лето.
К чему все эти пустые слова, если нужно лишь слово?
Пролетают над городом птицы, будто знают, что ты будешь скоро.
Ты ко мне, только дай повод, по ступенькам километровым, завернувшись в халат махровый.
Я так ждала тебя, Вова!
Ты ждала меня сто лет.
А у меня нет денег на билет.
Полы скрипят, и историю нашу в окна спася, дыши.
Гололеяд слышится по этажу, и в доме никто не спит.
К чему все эти пустые слова, если нужно лишь слово?
Пролетают над городом птицы, будто знают, что ты будешь скоро.
Ты ко мне, только дай повод, по ступенькам километровым, -завернувшись в халат махровый. -Я так ждала тебя, Вова!
Ты ждала меня сто лет.
А у меня нет денег на билет.
Опять халат.
Опять халат, типа, Вова.
Переклад українською
-Погнали! А що граємо? Що співаємо? -Ніяких тухлих вечірок.
-Ніяких тухлих вечірок! Так?
-До чого всі ці порожні слова, якщо потрібне лише слово? Пролітають над містом птахи, ніби знають, що ти будеш незабаром.
Ти до мене, тільки дай привід, по сходах кілометрових, загорнувшись у халат-махровий. -Я так чекала на тебе, Вова.
Шоколад у руках, за спиною квіти. Хто взагалі може бути якщо це не ти?
За-за-за-фіранкою капають сльози, немов з-під фати, випливе у вікні світло з темряви. На куплеті я, на куплеті ти і в місті літо.
Навіщо всі ці порожні слова, якщо потрібне лише слово?
Пролітають над містом птахи, ніби знають, що ти будеш незабаром.
Ти до мене, тільки дай привід, по сходах кілометрових, загорнувшись у махровий халат.
Я так чекала на тебе, Вово!
Ти чекала на мене сто років.
А я не маю грошей на квиток.
Підлоги скриплять, і історію нашу у вікна врятуючи, дихай.
Ожеледиця чується поверхом, і в будинку ніхто не спить.
Навіщо всі ці порожні слова, якщо потрібне лише слово?
Пролітають над містом птахи, ніби знають, що ти будеш незабаром.
Ти до мене, тільки дай привід, по сходинках кілометрових, загорнувшись у халат махровий. -Я так чекала на тебе, Вова!
Ти чекала на мене сто років.
А я не маю грошей на квиток.
Знову халат.
Знову халат, типу, Вова.