Mala Prensa

Іноді здається, що світ збожеволів від власних амбіцій - всі біжать, висловлюються, заробляють, виблискують зубами на екрані. А десь між рекламою і новинами ховається тихе нагадування: мріяти поки що безкоштовно. З віком приходить дивна ясність - нічого не проходить безслідно, але і все погане теж йде. Дорослість перестає бути трагедією, стає фоном. І в цьому фоні - світла іронія: нехай шумлять політики і чемпіони, поки грає музика, все не так вже й погано. Адже є хтось, на кого можна розраховувати - хоч би просто на пісню, що вмикається в потрібний момент і каже: «Я поруч, до кінця».