Ввечері

Оригінал

Я прокидаюся вранці, знову мені на живіт наступив новий день.

Я підводжуся тихо до дзеркала, дивлюсь на себе і бачу тебе.

Впізнаю твої риси, уривки від болю тупого й несказних фраз. Погляд утомлений б'ється об скло, що наче рефлектор показує нас.

Ти губиш речі, я гублюсь у реченнях, пояснень томні і вони всі недоречні.

Ти прагнеш втечі, я й не заперечую, що ж устримачі я втечу від тебе ввечері.

Ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері.

Я стала білими квітами, ми б'ємо щурбітами, ти кришкою тендітнами, хвилями розкидало волосся. Мені холодно досі.

Я чекала літа, але прийшла знову осінь. А хто мене розбудить?

Люди, я другу добу сплю, далі що буде?

У домі, як в пустелі, мутить крізьсюди і я течу в постелі, як ріка куди. А хто мене розбудить? Губи, я гублюсь у метро, у думках зуби.

Показую усім, хто мене любить. Я падаю у воду, хто мене зловить?

Ти губиш речі, я гублюсь у реченнях, пояснень томні і вони всі недоречні.

Ти прагнеш втечі, я й не заперечую, що ж устримачі я втечу від тебе ввечері.

Ти губиш речі, я гублюсь у реченнях, пояснень томні і вони всі недоречні.

Ти прагнеш втечі, я й не заперечую, що ж устримачі я втечу від тебе ввечері.

Ти губила речі, я губилася у реченнях, пояснень були томні та вони всі недоречні були.

Ти прагнула втечі, але я й не заперечую. Ну що ж, устримачі і я втечу від тебе ввечері.

Ти губила речі, я губилася у реченнях, пояснень були томні та вони всі недоречні були. Ти прагнула втечі, але я й не заперечую.

Ну що ж, устримачі і я втечу від тебе ввечері.

Ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечерііі.

Ти губиш речі, я гублюсь у реченнях, пояснень томні, вони всі недоречні.

І я, і я, і я, і я, і я, і я.