Rapercoyo

Трек немов сльози, що капають у тиші, але без драматизму - скоріше з розумінням того, що іноді потрібно відпустити, щоб знову почати. Тут звучить те, що ми часто намагаємося приховати: обман, біль і розчарування, коли почуття виявилися не тим, що очікувалося. Кожен рядок - це крок по лезу між коханням і зрадою, між тим, що було, і тим, що залишилося. Тут немає зіркових очікувань, тільки проста, але жорстка правда: іноді доводиться прощати, щоб продовжувати йти, але і забути вже нічого не можна.