Серце

Я тихо згораю за тебе, я плавлюся разом з небом.

Я втратила рівний пульс, та все ще у русі я за тебе б'юся.

Падали вгору уламками зорі, криками серце прорізало соло, сіллю в кишенях посипалось море, вітру поривами, штормами горя.

Бачили стіни пробачені сколи, фарфорових лиць неідеальні узори, втрачені частки, що падали горя.

Цей зоряний дощ, він закінчиться скоро.

Я тихо згораю за тебе, я плавлюся разом з небом.

Я втратила рівний пульс, та все ще у русі я за тебе.

Я тихо згораю за тебе, я плавлюся разом з небом.

Я втратила рівний пульс, та все ще у русі я за тебе б'юся.

Поки ще у русі я за тебе б'юся.

Поки ще у русі я!

Тучі, рясні очі, пусті і ясні, в крові ясність втрачена слів твоїх пробачення.

Скільки значень, прикритих, незазначених, криком зійшли з вуст. Може, побачиш їх.

Стисну часом осі третя, тріщини покриють сенси, ти не бійся, вір мені, це за тебе удар прийме моє серце, серце, о, серце, серце, о-о, о-о!

Я тихо згораю за тебе, я плавлюся разом з небом.

Я втратила рівний пульс, та все ще у русі я за тебе б'юся.

Я тихо згораю за тебе, я плавлюся разом з небом.

Я втратила рівний пульс, та все ще у русі я за тебе.

Я тихо згораю за тебе, я плавлюся разом з небом.

Я втратила рівний пульс, та все ще у русі я за тебе.