Повільна зима - (Невидане #2)

Оригінал

Ці хмари з пломбіру, з небес лицемірно всміхається сонце, нимий помаранч.

Смертельно у партій і будьмо відверті, ми схожі з тобою занадто, пробач.

Ти віриш, що все минеться?

Ти віриш, я сам такий: де падаєш, не поставиш. А втім. . .

Така холодна зима, обличчя в чорних дзеркалах.

Така холодна зима мене до краю дістала.

Сьогодні о півночі я зупиню цей світ.

Тіла припарковані в мерзлих містах.

Лишайся собою, лишайся зі мною, зі мною.

Я тижнями сонця не бачу я.

Мені не кохатись своєю журбою ніяк, не кохатись ніяк, мені не кохатись ніяк.

Така повільна зима, обличчя в чорних дзеркалах.

Така повільна зима мене до краю дістала.

Сьогодні о півночі я зупиню цей світ.

Така повільна зима, обличчя в чорних дзеркалах.

Така повільна зима мене до краю дістала.

Така повільна зима, обличчя в чорних дзеркалах.

Така повільна зима мене до краю дістала, дістала.

Сьогодні о півночі я зупиню цей світ.