Більше пісень від Sharif
Більше пісень від Rapsusklei
Більше пісень від Luis Cortés
Опис
Композитор Автор слів: Мохамед Шаріф Фернандес Мендес
Композитор Автор тексту: Дієго Гіл Фернандес
Продюсер студії: Гордо дель Функ
Продюсер студії: Bombony Montana
Інженер зведення: Гордо дель Функ
Інженер-майстер: Хав'єр Ролдон (Vacuum Studios)
Композитор Автор слів: Луїс Кортес
Інженер мікшування: Bombony Montana
Текст і переклад
Оригінал
Dicen que en el amor siempre pierde lo bueno.
Tú cuéntale a tu madre lo que quieras de mí. Te quise de más, pero pa' ti fui menos.
Y aún así me duele que no -estés aquí.
-No me hablen de amores, que todas las flores que fui regalando las dejaron morir.
Con todos mis valores, aciertos y errores, poquito a poco construí mi jardín.
Ah, yeah. Diosa de cristal, saciaste mortal.
Instinto animal con tu cascabel.
Sigo en la espiral, preso del ritual, del milagro de sal que escondes en tu piel.
Tú fuiste mi puñal y fuiste mi corona, fuiste la pasión de un corazón que besa y te traiciona.
De mi pecho me has arrancado una flor y ahora en lugar de tu amor hay un dolor que se perfecciona.
Y aun así, ya sabes que nunca huyo, que menos la razón, todo es tuyo. Suena nuestra canción, yo bailo y me destruyo.
Llévate el corazón, pero déjame el orgullo.
Perdí lo que tuve, no me queda nada. Vuelvo a los lugares donde fui feliz.
Tan solo tu ausencia me logró enseñar que todo lo que empieza también tiene fin.
No me hablen de amores, que todas las flores que fui regalando las dejaron morir.
Con todos mis valores, aciertos y errores, poquito a poco construí mi jardín.
Ella era enredadera, la musa del jardín salvaje en la pradera, jazmín que prolifera al sur de sus caderas.
Loca, yo conocía flores sobre la acera, pero en su dulce boca brotaba la primavera.
Los pétalos se abrían ligeros de algarabía y cantaban los jilgueros sus llantos por bulerías.
Nacían los primeros versos de la poesía, el día que una mujer a un hombre sonreía.
Matriarca, en sus ojos moría el horizonte.
Yo que fui monarca y polizonte, cuando llegue la parca, que me lleve la barca de Caronte al arca de la tierra santa del sacro monte.
Perdí lo que tuve, no me queda nada. Vuelvo a los lugares donde fui feliz.
Tan solo tu ausencia me logró enseñar que todo lo que empieza también tiene fin.
No me hablen de amores, que todas las flores que fui regalando las dejaron morir.
Con todos mis valores, aciertos y errores, poquito a poco construí mi jardín.
No me hablen de amores, que todas las flores que fui regalando las dejaron morir.
Con todos mis valores, aciertos y errores, poquito a poco construí mi jardín.
¡Oya! ¡Oya,
Unikete!
Переклад українською
Кажуть, що в коханні добро завжди програє.
Ти скажи матері, що хочеш від мене. Я любив тебе більше, але для тебе я був менше.
І все ж мені боляче, що тебе тут немає.
-Не кажи мені про кохання, тому що всі квіти, які я віддала, залишилися вмирати.
З усіма моїми цінностями, успіхами та помилками я потроху збудував свій сад.
Ах, так. Кришталева богиня, ти задоволена смертна.
Тваринний інстинкт з вашим дзвіночком.
Я продовжую спіраль, в’язень ритуалу, дива солі, яку ти ховаєш у своїй шкірі.
Ти був моїм кинджалом і ти був моєю короною, ти був пристрастю серця, яке цілує і зраджує тебе.
Ти зірвав квітку з моїх грудей і тепер замість твоєї любові є біль, який досконалий.
А втім, ти вже знаєш, що я ніколи не тікаю, не кажучи вже про розум, все твоє. Наша пісня грає, я танцюю і руйную себе.
Візьми серце, але залиш мені гордість.
Я втратив те, що мав, у мене нічого не залишилося. Я повертаюся туди, де я був щасливий.
Тільки твоя відсутність змогла навчити мене, що все, що починається, має кінець.
Не кажи мені про любов, тому що всі квіти, які я дарувала, були залишені вмирати.
З усіма моїми цінностями, успіхами та помилками я потроху збудував свій сад.
Вона була ліаною, музою дикого саду в прерії, жасмином, що розростається на південь від її стегон.
Божевільна, я знала квіти на тротуарі, але весна виростала в її милих устах.
Пелюстки від радості розкрилися, і щиглики співали свої крики крізь булерії.
Перші вірші народилися в день, коли жінка посміхнулася чоловікові.
Матріарх, в її очах помер обрій.
Я, який був монархом і поліцейським, коли прибуде жнець, нехай човен Харона відвезе мене до ковчега святої землі священної гори.
Я втратив те, що мав, у мене нічого не залишилося. Я повертаюся туди, де я був щасливий.
Тільки твоя відсутність змогла навчити мене, що все, що починається, має кінець.
Не кажи мені про любов, тому що всі квіти, які я дарувала, були залишені вмирати.
З усіма моїми цінностями, успіхами та помилками я потроху збудував свій сад.
Не кажи мені про любов, тому що всі квіти, які я дарувала, були залишені вмирати.
З усіма моїми цінностями, успіхами та помилками я потроху збудував свій сад.
привіт! привіт
Унікете!