Більше пісень від Fiolet
Опис
Композитор: Сергій Мартинюк
Композитор: Роман Андрухів
Автор слів: Сергій Мартинюк
Текст і переклад
Оригінал
Давай помовчимо про те, які світанки на сході.
Про те, як смерть з тобою грала вкотре у піддавки. Про те, що сім життів буває у котів хіба гордих.
Давай помовчимо про тих, кому судилось піти.
Хотів забути, але серце буде все пам'ятати. Цигарка, кава, дешеве купе, залізний всеок.
Давай помовчимо про тих, хто не злякався, брате.
Про сонце нового ранку, сотень небесних дірок. Давай!
Кричить мати-мачуха наша війна, зганяє дітей на вечерю до столу.
Так хочеться дива, а дива нема, лиш тягнеться час проквола.
Кричить мати-мачуха наша війна.
Давай помовчимо про те, що сниться нашим в окопах.
Про попіл з бахмутських вулиць у небі кольору слив. Про те, як з фото усміхається малеча вдома.
Давай помовчимо про всіх, хто десь чекав і любив.
Давай помовчимо, а вітер наше хай відспіває, допоки доля гне цвяхи од наші руки пусте.
Усе нововирі та віриш іншого і не знаю.
Давай помовчимо, як мами в саду травні цвіте.
Давай!
Кричить мати-мачуха наша війна, зганяє дітей на вечерю до столу.
Так хочеться дива, а дива нема, лиш тягнеться час проквола.
Кричить мати-мачуха наша війна, зганяє дітей на вечерю до столу.
Так хочеться дива, а дива нема, лиш тягнеться час проквола.
Кричить мати-мачуха наша війна, зганяє дітей на вечерю до столу.
Так хочеться дива, а дива нема, лиш тягнеться час проквола.
Кричить мати-мачуха наша війна!