Більше пісень від Fiolet
Опис
Композитор: Сергій Мартинюк
Автор слів: Сергій Мартинюк
Текст і переклад
Оригінал
Уяви собі, як тишком-нишком у серці щось стискається, щось ошаліло несеться, щось несказане до дому рідного рветься.
Уяви собі, уяви собі, уяви собі!
Вона читає вірші Стуса, а я сполохати боюся її темні засмаглі плечі на самоті. Вона читає вірші Стуса.
Ай-ай-ай!
Уяви собі, так забувається дихати, щось стискається і часом нікого кликати, щось несказане під серцем буде десь штрикати.
Уяви собі, уяви собі, а уяви собі, коли не встиг попрощатися, врух набутися, як совість буде кусатися, на сотню літ з тобою б наобійматися.
Уяви собі, уяви собі, уяви собі.
Вона читає вірші Стуса, а я сполохати боюся її темні засмаглі плечі на самоті.
На самоті!
Вона читає вірші Стуса. Ай-ай-ай.
Уяви собі, що ми могли не зустрітися в цьому хаосі, в різні боки розлетітися.
Уяви собі, уяви собі, уяви собі. Вона читає вірші
Стуса, а я сполохати боюся її темні засмаглі плечі на самоті. На самоті! Вона читає вірші
Стуса. Ай-ай-ай.
Уяви собі, уяви собі, уяви собі!
Вона читає вірші Стуса, а я сполохати боюся її темні засмаглі плечі на самоті. На самоті! Вона читає вірші
Стуса. Ай-ай-ай.
Уяви собі, уяви собі, уяви собі.