Місто на річці

Оригінал

З лівого спокій тікає на правий.

Синій вагон, на плечі янгол п'яний, що знає про справжню самотність у вулиць ранкових.

Спитай, спитай!

Стати своїм, скільки років і нервів, десь між панельок, каштанів і кленів.

Відчути себе, як удома, я вдома.

Та хто обійма мене опісля?

Залиш мені це все, залиш мені це все, очей красу.

Залиш мені це все, залиш мені це все, допоки я іду.

Ніби чужі, вечір гасне, як свічка.

Місто стоїть, берег стримує річка, скучию за щастям шорстким, за плющем на знайомих стінах, на коханих стінах.

Я знав тебе кров'ю, любов'ю, поетами. Я знав тебе жінкою світлою.

Де ти?

Так просто зробити боляче, хто ж не робив?

Так просто лишити когось без землі й крил, без любові і крил, без любові і сил.

Залиш мені це все, залиш мені це все, очей красу.

Залиш мені це все, залиш мені це все, допоки я іду.

Очей красу.

Залиш мені це все, залиш мені це все, допоки я іду.