Manual De Instrucciones

Іноді життя саме видає інструкцію з виживання – не в коробці з телефоном, а десь між ранковою кавою та несподіваним «а й не так усе й погано». Там прописано: менше тягнути за собою непотрібного, частіше вмикати пісні замість тривожних думок і не вибачатися за радість. Здається, це і є доросла версія свободи – коли дозволяєш собі бути тим, ким був завжди, просто трохи мудрішим і зі зручним взуттям. Пісня звучить як ранкове сонце, яке пробивається в кімнату крізь нещільно задерті штори – тепле, наполегливе і трохи нахабне. Вона ніби підморгує: «Ну що, готовий знову жити за своїми правилами?» І хочеться кивнути, ширше відчинити вікно і наспівати щось про те, як чудово іноді просто не ускладнювати.