BOLERITO

Вечірнє зізнання, яке звучить трохи зухвало, трохи п'яно і занадто чесно, щоб ховати за жартами. Місяць світить так, ніби схвальна лампа на кухні, в келиху теплішає вино, а слова скачуть між проханням і викликом: «bésame».

Тут немає обіцянок на завтра - тільки ця ніч, її сміх, волосся, ритм, який підштовхує до безрозсудності. Бажання бути поруч звучить так наполегливо, що перетворюється на пісню-угоду: ще один поцілунок, ще один шанс, поки не подзвонив «той самий güey». Вийшов танець на межі - з хмільною легкістю і щемливою тугою в одному подиху.