amarillo

Жовта сукня, чужа кухня і мрії, які так і не збіглися за розкладом. Начебто все правильно і пристойно - будиночок, вечері, танці у вітальні до старості. Але всередині свербить інше: відчинити вікна, розтріпати волосся і впустити вітер замість передбачуваного майбутнього.

І тут стає ясно - кожен вибирає свою форму щастя. У когось вона акуратно складена в сімейний альбом, у когось летить протягом у нічне вікно. Все одно все рано чи пізно падає на свої місця.