Зайвий персонаж - Rework

Оригінал

Чому я досі тут беззбройний?

Чому я досі в цих краях? Я знову опинився вдома.

Я ніби відкотив усе назад.

І я ніби скинув шкуру і впав туди, де й починав. Я ніби напоготові.

Але скільки триватиме цей обман? Пройде сотня днів, як двісті років, що гриміла ця війна.

Я ніби повернувся в спокій, ніби знову я згорів дотла.

Просто не біжи за мною, в мене в голові сидить кошмар. Я думав, мене немає там.

Пробач, не я, цей світ пропав.

Цей світ пропав.

Залиш мене самого.

Я зайвий персонаж, це білий стяг, здаюся.

Я буду жити знову, так ніби все гаразд, допоки не прокинуся.

Дивись, по криші хати наступає день.

Я сиджу в одежі мертвих американських людей.

Красна нитка цвла за on my wrist. В хрестік цепочку тягне вниз. Фундамент просів, хату хиле вбок.

Упаде потолок, рест ін піс. Нам тихо, хтось щепче: "Змирись!

" Хтось отсилає сигнали азбукой Морзе.

За стіной старий дід сидить, крутить радіоприймач на каністру похожий. В нього на стіні висять наручні часи, будо зняті з руки елітарна.

Секундна стрілка хуячить так громко, шо я її чую в любой точкі земного шара.

Особено ночью, так будто, шо куски пиздеца. Затушити сигнал мені, по-моєму, пизда.

Цей пластмасовий мир побідив, а я в ньому такий органічний, шо зник.

Залиш мене самого.

Я зайвий персонаж, це білий стяг, здаюся.

Я буду жити знову, так ніби все гаразд, допоки не--

Залиш мене самого.

Я зайвий персонаж, це білий стяг, здаюся.

Я буду жити знову, так ніби все гаразд, допоки не прокинуся.