Текст і переклад
Оригінал
Bir savaş sonrası küllerimden doğmuştum sanki.
Zehir zemberek düşüncelerimle gece.
Enerjiktim. Kent ve turistik hayat ve ölüm.
Ayrıcalık, ayrıcalık üstüneydi bunlar da.
Do re fa mi bir ayakkabı sesinde nikotin kadını yanıma gelmiş.
"İyi de yokmuş, kötü de. Kırgınlık varmış. " dedi sadece.
Makyajı kötü, saçlarının sarısı da. Köhnelik kusulmuş gibi etrafıma.
Canım dinlemek de istemiyordu, konuşmaktı.
Gözlerimi kaçırıp manzaraya baktım. Hürmetkar palmiyeleri diz çarıldı.
Baktığım tarafta sallanıyordu rüzgarda. Gitsin istiyordum.
Kanım yalnızlığımın peşindeydi.
Gece ve anlam zor birleşiyordu. İnsanları seyredip sonumu hatırlatıyordu bana.
Bakmamaya çalıştım etraftaki kadınlara. Kendime sarıyordum ama o zaman da.
Pas içindeydim. Her yerim kirli. "Allah kahretsin! " dedim. "Hayattayım.
" bağırdıydım.
Alkol kokusu ağzında. "Bitmeyecekti demek bu kıraathane. Geçmiyor bir türlü. " dedi.
"Nereye varacak sonunda? " Zamanın rüzgarı sertti çok.
"Hayal kur biraz. " dedim ona. "Hayaller yaşatır insanı. " "Palavra! " dedi.
"Her şey palavra. " Güldü.
Ruju soluk.
"Her şey berbat olmak zorunda mı? " dedi.
"Evet" dedim. "Zorunda. " Kıkırdadı. "Evet" dedi. "Evet, zorunda.
" "Bitsin diye bitirmek var aklımda" dedi.
"Bana yapılıyor gibi gelen bu işkence. Sadece düşüncede tabii. Yoksa ödleyimdir doğuştan.
" "Öp beni" dedi. Yüzüme baktı. Hareket etmedim. Bozuldu biraz. "Tamam öpme.
" dedi. "Yapma böyle. " dedim. "Canım öpüşmek istemiyor. Senle ilgili değil.
Yanlışlıklar yanlışlıklar üstüne binliyor.
" dedi. Baktı gülümsedi. Orada da acı vardı. Soldu yüzü biraz.
"Ben doğuştan böyleyim" dedi. "Kaosa vurgun ruhlum. O romandaki gibi. "
Sıkıldım hesabı söyledim. Annem hastaydı. Hep aklımdaydı. Kızım, kızım vardı.
İyi ki vardı. "İyi değilim" dedi. "İyi değilim. Çok kötü her şey.
" "Ben gidiyorum" dedim. "Yarın çok işim var. " Yalandı tabii.
"Tamam" dedi. Öptüm onu yanağından. Sıvazladım poposunu.
İyi hissettim değil biraz.
Çıktım. Rahatlamadım. Ait değildim hiçbir yere. Bir ömür vardı önümde yaşayacak.
İçimi sıktı bu. Bir kıyamet olsaydı şimdi, bir zelzele.
Her şeyi bir anda silseydi keşke.
Dışarıda artık palmiyeler yoktu. Beton, beton, asfalt ve beton.
Taksiciye adres söyledim. Uyufladım biraz düşünce kırıntılarında.
Rüyamdaki kadın konuştu. "Bitsin diye bitirmek var aklında.
Bana yapılıyor gibi gelen bu işkence. Bitirmek, bitirmek bir anda her şeyi.
Sadece düşüncede tabii, yoksa ödleğindir duruşta.
" "Sadece düşüncede tabii, yoksa ödleğindir duruşta. "
Uyandım, gelmiştik. İndim, evime girdim. Kaosa vurgun bir süpalavcı, hepimiz gibi.
Sadece kendimitine inanmıştı. Benim gibi, her insan gibi dünyadaki.
Pas içindeydim, her yerim kille.
Allah kahretsin dedim, hayat değil para değdi.
Allah kahretsin dedim, hayat değil para değdi.
Bana video mu dedin? Güzel, çok yaşa.
Переклад українською
Я ніби воскрес із попелу після війни.
Ніч з моїми отруйними думками.
Я був енергійним. Міське і туристичне життя і смерть.
Це було про привілеї та привілеї.
Зі звуком взуття нікотинова жінка підійшла до мене.
"Не було ні хорошого, ні поганого. Була образа", - сказав тільки він.
Її макіяж поганий, волосся світле. Навколо мене ніби вирвало застарілість.
Мені не хотілося слухати, хотілося поговорити.
Я відвів очі й подивився на краєвид. Благоговійні пальми схилили коліна.
Він гойдався на вітрі з того боку, на який я дивився. Я хотіла, щоб він пішов геть.
Моя кров була після моєї самотності.
Ніч і сенс ледве поєднувалися. Спостереження за людьми нагадало мені про мій кінець.
Я намагався не дивитися на жінок навколо. Я обіймався, але потім теж.
Я був весь у іржі. Я всюди брудний. — До біса! Я сказав. «Я живий.
«Я крикнув.
З рота відчувається запах алкоголю. «Цю кав'ярню ніколи не збиралися добудувати. Вона не зникне», - сказав він.
«Куди воно піде врешті-решт?» Вітер того часу був дуже сильний.
«Помрійте трохи», — сказав я йому. «Мрії тримають вас у житті». — Фігня! сказав він.
— Це все фігня. Він засміявся.
Її помада бліда.
«Невже все повинно бути жахливо?» сказав він.
"Так", - сказав я. «Повинен». Він засміявся. — Так, — сказав він. «Так, треба.
«Я маю на думці закінчити це, щоб все закінчилося», — сказав він.
«Здається, ці тортури застосовуються до мене. Тільки в думках, звичайно. Інакше я боягуз від народження.
«Поцілуй мене», — сказав він. Він подивився на моє обличчя. Я не рухався. Воно трохи зламане. «Добре, не цілуй мене.
— сказав він. — Не роби цього, — сказав я. — Мені не хочеться цілуватися. Це не про вас».
Помилки нагромаджуються помилками.
" сказав він. Він подивився і посміхнувся. Там теж був біль. Його обличчя трохи зблідло.
«Я такий від природи», — сказав він. «Я душа, одержима хаосом. Як у тому романі».
Мені було нудно, тому я розповів рахунок. Мама була хвора. Це завжди було в моїй голові. У мене була дочка, донька.
Добре, що було. — Мені погано, — сказав він. «Мені погано, все так погано.
«Я сказав: «Я йду». «У мене завтра багато роботи». Це була брехня, звичайно.
— Гаразд, — сказав він. Я поцілувала його в щоку. Я погладив її сідницю.
Я почувався добре, ні трохи.
Я пішов. Мені не полегшало. Я нікуди не належав. У мене було попереду все життя.
Це мене набридло. Якби зараз був апокаліпсис, землетрус.
Я б хотів, щоб він видалив усе відразу.
Надворі вже не було пальм. Бетон, бетон, асфальт і бетон.
Я назвав таксисту адресу. Я заснув у крихтах своїх думок.
Жінка в моєму сні заговорила. «Ти маєш на увазі закінчити це просто заради цього.
Здається, що ці тортури завдають мені. Закінчити, закінчити все відразу.
Тільки в думках, звичайно, інакше ти боягуз у своїй позиції.
«Тільки в думках, звичайно, інакше ти боягуз у своїй позиції. "
Я прокинувся, ми приїхали. Я зійшов і зайшов до свого будинку. Супалавець, одержимий хаосом, як і всі ми.
Він вірив лише в себе. Як я, як і кожна людина на світі.
Я був у іржі, скрізь глина.
Я сказав, чорт забирай, життя того не варте, гроші того варті.
Я сказав, чорт забирай, життя того не варте, гроші того варті.
Ви дзвонили мені на відео? Добре, хай живе.