З.С.У.В.

Оригінал

Вона народилась десь о п'ятій ранку, може трохи раніше. Роди були важкими.

Пам'ятаю черги з акушерів місцями.

Багато хто не вірив в те, що це взагалі можливо, бо багато хто впливовий не хотів, щоб ті роди стались.

Вона не плакала, просто одразу встала і зробила перші кроки. Такі потрібні, важливі, хай і незграбні трохи.

Рухи її були спонтанні, дії місцями кустарними. Спитав: "Як звати тебе?

" Каже: "Сучасна армія". Сучасне військо було зачате всередині 2010-х на Майдані, біля

Донецького аеропорту, під Сімферополем. Імена батьків нині не перелічити.

Але не сумнівайтесь, ті люди, вони справжні герої були.

Йшли роки, ми чекали того народження. Нині все сталось. Військо захищає нас кожного.

Ми питаємо, що йому треба, щоби рости правильно. Далі знайдемо, придбаємо та швидко доставимо.

Як раніше не буде ніколи вже. Це істина неприємна, болюча.

Та якщо розсмакувати її, стане ясно: може, раніше було спокійніше, стабільніше, та ця стабільність зі спокоєм ніколи не були справжніми. Сучасне українське військо.

П'ятий рік пішов. Не святкуємо ніяких там днів народження.

Військо то не про свята, бо має багато справ. Буде лиш одне виключення. Та той день не на ставище.

Ти ростимеш, міцнітимеш, ми підтримуватимемо кожен, забуваючи про комфорти і слабкості.

Ти одна з точок єдності сьогодні найголовніша, бо працюєш над тим, щоб цих точок більше ставало.

Українське військо наше майбутнє створює інструментами набагато ліпшими, ніж серп та молот іржаві.

Зміни не бувають легкими, не бувають безшовними. Та без змін не буде тієї, про яку ми мріємо, держави.

24. 02. 22 — це дата, не свято нам.

Та в цей день відбулось остаточне народження того, що лишатиме нас удома, бо захищатиме безкомпромісно, без користі, з честю, довго.