У смерті плани

А якщо завтра не настане, сьогодні мій останній день?

За тебе я молитись стану, як кисень видихну з легень.

І як в старій морській легенді, я земній з крові маю сіль, бо складно вбити те, що мертве, я вже не відчуваю біль.

Та пам'ятай, коли повстану драккаром синім з темноти, я проковтну пів океану, бушують хвилі на плечі.

Якщо кохати тільки щиро, бо чи не настане слушний час?

У смерті плани, у смерті плани, у смерті плани на всіх нас.

Я чував на смак невдачі, давився, плакав і кричав, і не повірите, я бачив стіну і не здичав.

Приймати бій заради друзів, а повертатись для доньки.

Як врятувати світ ілюзій?

Як тебе, мила, вберегти?

В кінці тунелю знову світло, за ним такий самий тунель.

Я загарбую відбиток заради пам'яті людей.

Я більше не належу морю, передаю тобі штурвал.

Та пам'ятай, коли повстану драккаром синім з темноти, я проковтну пів океану, бушують хвилі на плечі.

Якщо кохати тільки щиро, бо чи настане слушний час?

У смерті плани, у смерті плани, у смерті плани на всіх нас.

У смерті плани, у смерті плани, у смерті плани на всіх нас.

А ти. . .

Та пам'ятай, коли повстану драккаром синім з темноти, я проковтну пів океану.