Більше пісень від Yele
Більше пісень від Aira
Опис
Рекомендований вокал: Айра
Інженер змішування: Defa
Виробник: Jcharro
Програміст: Jcharro
Виробник: Offpatt
Програміст: Offpatt
Інженер-майстер: през
Вокал: Єле
Композитор: Алессандро Патріці
Автор слів: Андреа Аріосто
Автор слів: Габріеле Тримболі
Композитор: Валеріо Чіарроккі
Текст і переклад
Оригінал
Mmh.
Mi guarda male la farmacista, piango sul letto poi raccondina.
Ogni giorno prego che malattia qua dove sono non vede Cristo.
Sto rimarginando le mie ferite, tu dai le rose che poi appassiscono.
No, ma non sono una margherita come te che c'eri e poi sei andata via.
Come te che lì mi sembravi un mostro, fuggevi ed ero i miei rimorsi. Sto cambiando, una metamorfosi tra me mi fa vedere i colori.
Mmh, mmh, mmh. Due anni fa mi davo per morto, tu vuoi metà ma ne voglio ancora.
Sagolino, gioco con l'amore.
Eh. Cerco risposte, ho paura a trovarle. Sensazioni, ho paura a provarle.
Ogni goccia mi riporta ogni istante, mmh, devastante.
Guardo tutti quanti, canto le mie lacrime. Ah. Le parole sono armi, devo imparare ad usarle, mmh.
Avvicino a loro le mani, cambia tutto. Ora non posso stare qua.
Non mi vado via le sostanze, non mi levo coi piedi da terra.
Ho fatto una pozione per stare meglio, cercavo soluzioni, ma. . .
Mi guarda male la farmacista, piango sul letto poi raccondina. Ogni giorno prego che malattia qua dove sono non vede Cristo.
Sto rimarginando le mie ferite, tu dai le rose che poi appassiscono.
No, ma non sono una margherita come te che c'eri e poi sei andata via.
Sapevo che stavi passando qualcosa.
Tu puoi parlarmi ancora se hai bisogno, parlarmi ancora se hai bisogno. Ah.
Sensi di colpa nel vomito, nella mia testa ormai sei morta, per questo ti porto fiori.
Io non sono un poeta, parlo come magico perché non mi capiono.
Parole amare rimangono in gola quando non riesco, ketamina.
Ho sporcato tutto contro il tavolo, sto sporcando la bottiglia con altra. Solo in un prato mi chiedo se mi ami o non mi ami.
Muoio con le mie domande. Quando avrò. . . Sto aspettando che si scioglie il cristallo.
Ho chiamato malattie, la mia autodistruzione. Questa mezza pasta mi sembra un emisfero.
Ho questi brividi come se facesse freddo, non è mia la ragione.
Mi guarda male la farmacista, piango sul letto poi raccondina.
Ogni giorno prego che malattia qua dove sono non vede Cristo.
Sto rimarginando le mie ferite, tu dai le rose che poi appassiscono.
No, ma non sono una margherita come te che c'eri e poi sei andata via.
Переклад українською
Хм.
Аптекарка дивиться на мене погано, я плачу на ліжку, потім вона бере прибиральницю.
Кожного дня я молюся, щоб хвороба не побачила Христа там, де я.
Я лікую свої рани, ти віддаєш троянди, які потім в'януть.
Ні, але я не ромашка, як ти, яка була там, а потім пішла.
Як і ти, який здавався мені там чудовиськом, ти втік, і я відчув докори сумління. Я змінююся, метаморфоза всередині мене змушує мене бачити кольори.
Ммм, ммх, ммх. Два роки тому я віддався на смерть, ти хочеш половину, а я хочу більше.
Саголіно, я граю з любов'ю.
Ех Я шукаю відповіді, я боюся їх знайти. Відчуття, я боюся їх відчути.
Кожна крапля повертає кожну мить, ммм, руйнівно.
Дивлюся на всіх, співаю свої сльози. Ах Слова - це зброя, я маю навчитися нею користуватися, ммм.
Я наближаю до них руки, все змінюється. Тепер я не можу тут залишатися.
Я не забираю свої речовини, я не піднімаю ноги з землі.
Я зробив зілля, щоб почуватися краще, я шукав рішення, але. . .
Аптекарка дивиться на мене погано, я плачу на ліжку, потім вона бере прибиральницю. Кожного дня я молюся, щоб хвороба не побачила Христа там, де я.
Я лікую свої рани, ти віддаєш троянди, які потім в'януть.
Ні, але я не ромашка, як ти, яка була там, а потім пішла.
Я знав, що ти через щось проходиш.
Ви можете поговорити зі мною знову, якщо вам потрібно, поговоріть зі мною ще раз, якщо вам потрібно. Ах
Почуття провини в блювоті, в моїй голові ти тепер мертвий, тому я несу тобі квіти.
Я не поет, я говорю як чарівник, тому що мене не розуміють.
Гіркі слова залишаються в горлі, коли я не можу, кетамін.
Забруднив усе на столі, забруднив пляшку іншим. Один на лузі, я думаю, любиш ти мене чи ні.
Я вмираю зі своїми запитаннями. Коли я маю. . . Чекаю, поки кристал розтане.
Я називав хвороби, своє самознищення. Ця половина макаронів мені схожа на півсферу.
У мене такий озноб, як від холоду, це не моя причина.
Аптекарка дивиться на мене погано, я плачу на ліжку, потім вона бере прибиральницю.
Кожного дня я молюся, щоб хвороба не побачила Христа там, де я.
Я лікую свої рани, ти віддаєш троянди, які потім в'януть.
Ні, але я не ромашка, як ти, яка була там, а потім пішла.