Nueva Era

Світ навколо ніби став дзеркалом, у ньому відбиваються літаки, чеки та ланцюги, але під блиском металу пробивається хрипле «я все це вистраждав». Бит гримить, як цех з виробництва легенд, де кожен рядок відлитий з самовпевненості та втоми одночасно. У словах відчувається людина, яка не просто йшла до вершини, вона туди вибухнула, залишивши на асфальті сліди від кросівок і заздрості. Тут немає молитов про диво, лише угода із самим собою та віра у власну звірину. Качає, наче паровоз під натиском амбіцій, але під кожним хвалькуватим римою ховається нерв той самий, що не дає розслабитися навіть з видом на океан. Музика пахне потом, димом і перемогою, в якій немає нічого випадкового.