Більше пісень від Noize MC
Опис
Іноді темрява триває так довго, що починаєш сумніватися – чи взагалі буває світанок. Світ ніби обмотали чорним скотчем у п'ять шарів, а дихання залишили тільки на автоматі. Але десь усередині все одно накопичується крихітний запас сил – на один ривок, один рух уперед. Нехай і наосліп. Тут ніч пахне попелом, але хтось все ще шукає руку поруч – не відпускає, не здається. І саме в цьому є дивна, вперта віра: що навіть у попелястій пустелі виросте стебло, нехай тонке, але живе. Що роса знову заблищить, як обіцянка, дана самому світлу. Ніякого пафосу – просто тихий, наполегливий «всупереч». Музика йде, ніби крок за кроком по насту, поки під ногами раптом не захрустить лід і десь попереду не блисне перше вогник. Світла буде смуга. Обов'язково буде.
Текст і переклад
Оригінал
В пепельной пустыне полярная ночь. Холодная зола, остывшая печь.
На грифелью углем накарябанный скетч. Будто на глазах пять слоев черный скотч.
Каждый зрачок ищет хоть один луч.
Каждому телу охота прилечь, но ты сам знаешь, что это может повлечь. Так что вставай и не канючь.
Говорят, что у правой ноги длиннее шаги и мы нарезаем круги. А я говорю мы дойдем вопреки.
Там впереди огоньки, их просто не видно пока.
Пока руку упавшего ищет наощупь рука, пока копит упавший резерв для рывка. Но я верю в то, что светлая будет полоса.
В этой тьме, что беспросветна, как снег на полюсах.
Стебли новые из света пробьются к небесам.
На листве в лучах рассветных заблестит роса. Да, я верю в то, что светлая будет полоса.
В этой тьме, что беспросветна, как снег на полюсах.
Стебли новые из света пробьются к небесам.
На листве в лучах рассветных заблестит роса.
Нам умение видеть придется по новой постичь, как младенцу хождение и речь.
Нам придется дойти и достичь, а этой ночи пройти и истечь.
Она тоже нас топчет в ответ своей грязной пятой, но я не уступлю ей ни маленькой черточки, ни запятой.
Я вперед иду, как заводной.
И эти ребята со мной.
Если там кто-то спросит, там, где скоро блеснет под наш крик хоровой горизонта рассветного проседь, где мы тени отбросим опять, когда старшую халь неудобную ношу. . .
Поднимайся скорее, твою мать, я тебя здесь не брошу. Светлая будет полоса.
В этой тьме, что беспросветна, как снег на полюсах. Стебли новые из света пробьются к небесам.
На листве в лучах рассветных заблестит роса.
Да, я верю в то, что светлая будет полоса.
В этой тьме, что беспросветна, как снег на полюсах. Стебли новые из света пробьются к небесам.
На листве в лучах рассветных заблестит роса.
Да, я верю в то, что светлая будет полоса.
В этой тьме, что беспросветна, как снег на полюсах.
Стебли новые из света пробьются к небесам.
На листве в лучах рассветных заблестит роса.
Да, я верю в то, что светлая будет полоса.
В этой тьме, что беспросветна, как снег на полюсах.
Переклад українською
У попелястій пустелі полярна ніч. Холодна зола, що охолола піч.
На грифель вугіллям накарябанний скетч. Наче на очах п'ять шарів чорний скотч.
Кожна зіниця шукає хоч один промінь.
Кожному тілу хочеться прилягти, але ти сам знаєш, що це може спричинити. Тож вставай і не канюч.
Кажуть, що у правої ноги довші кроки і ми нарізаємо кола. А я кажу, ми дійдемо всупереч.
Там попереду вогники, їх просто не видно поки що.
Поки руку впавшего шукає навпомацки рука, поки копить резерв для ривка, що впав. Але я вірю у те, що світла буде смуга.
У цій темряві, що безпросвітна, як сніг на полюсах.
Стебла нові зі світла проб'ються до небес.
На листі в світанкових променях заблищить роса. Так, я вірю в те, що світла буде смуга.
У цій темряві, що безпросвітна, як сніг на полюсах.
Стебла нові зі світла проб'ються до небес.
На листі в світанкових променях заблищить роса.
Нам уміння бачити доведеться по новій осягнути, як немовляті ходіння і мова.
Нам доведеться дійти і досягти, а цієї ночі пройти та закінчитися.
Вона теж нас топче у відповідь своєю брудною п'ятою, але я не поступлюся їй ні маленькою рисочкою, ні комою.
Я вперед іду як заводний.
І ці хлопці зі мною.
Якщо там хтось спитає, там, де скоро блисне під наш крик хорової горизонту світанку, де ми тіні відкинемо знову, коли старшу халь незручну ношу. . .
Піднімайся швидше, твою матір, я тебе тут не кину. Світла буде смуга.
У цій темряві, що безпросвітна, як сніг на полюсах. Стебла нові зі світла проб'ються до небес.
На листі в світанкових променях заблищить роса.
Так, я вірю в те, що світла буде смуга.
У цій темряві, що безпросвітна, як сніг на полюсах. Стебла нові зі світла проб'ються до небес.
На листі в світанкових променях заблищить роса.
Так, я вірю в те, що світла буде смуга.
У цій темряві, що безпросвітна, як сніг на полюсах.
Стебла нові зі світла проб'ються до небес.
На листі в світанкових променях заблищить роса.
Так, я вірю в те, що світла буде смуга.
У цій темряві, що безпросвітна, як сніг на полюсах.