Kiss

У цьому треку все крутиться навколо поцілунку – не як романтичного символу, а як нав'язливої ідеї, майже професії. Такий, де зміна — нескінченна, а KPI — кількість «муа» на хвилину. Тут кохання звучить не піднесено, а тілесно, волого, з гумором і краплею безумства. Наче людина, яка переплутала ніжність з азартом, а пристрасть – з марафоном на виживання між простирадлами. Кожен рядок – ніби шалена думка з голови того, хто не може заспокоїтися: п'ять хвилин минуло, а вже нудьгує, зуби пам'ятають смак, подушка – відбиток. Трохи смішно, трохи сумно і дуже живо. Поцілунки тут – не жест, а спосіб дихати.