Sommer der bleibt

Коли тепло вже втекло з міста, а сонце ліниво виходить на роботу, залишається тільки закутатися в чиєсь худі і вірити, що літо не закінчилося – просто переїхало на двох. У кожному вдиху ще відчувається запах асфальту після дощу та сіль на шкірі, як пам'ять про море, якого, можливо, й не було. Світ ніби робить паузу, щоб не злякати це «назавжди», поки фіолетові хмари тягнуться над головами. І нехай календар вперто шелестить сторінками – деякі сезони не підвладні часу. Вони залишаються.