Cadillac solitario

Пахне бензином, м'ятним «Мартіні» і тим самим моментом, коли ніч вирішила, що пора світанку взяти владу. У старому «Кадиллаку» ще тримається тепло чужих колін, але на задньому сидінні вже знову порожньо. Місто знизу підморгує вогнями, а десь там, за скляними вікнами, живе хтось, хто давно перестав чекати.

І все ніби ясно – минуле давно поїхало зустрічною, але варто глянути в бік старого кварталу, і всередині щось клацає, як старий запальничок. П'яна романтика, сигарета на допалі та спроба забути, яка, здається, знову не вдалася.