S&S

Звук наповнений ароматом асфальту після дощу та сигаретного диму, змішаного з важкими запахами ночі в клубі. Сцени промайнули, як кадри зі старого гангстерського фільму: хтось виходить з машини, ніби за ним іде цілий загін, хтось сперечається, хто отримає останню «пачку щастя», а вуличні ліхтарі спалахують, ніби слідуючи за басом. Тут немає місця випадковості: кожен крок здається заздалегідь обдуманим, кожен вибір ризикованим. Все в цьому ритмі — більше, ніж просто музика: Бронкс стає метафорою, а життя — магнітофоном, кадри якого котяться нескінченно, навіть якщо хтось випадає з сюжету. Іронія полягає в тому, що чим яскравіше звучить успіх, тим темніша тінь ховається за ним. Але саме в цьому контрасті народжується сила пісні — у цьому дивному балансі між сяйвом прожекторів і холодом вулиці.