Kabutomushi

Закоханість тут схожа на температуру: то кидає в жар, то обпалює холодом кінчиків пальців. Все - занадто: запах, голос, колихання вій, навіть дихання. Світ перетворюється на карусель, де біла грива коня повільно пливе повз, а серце раз у раз спотикається об власний ритм.

І в цьому запамороченні так легко повірити, що біль і щастя - не протилежності, а одне і те ж почуття, просто з різною інтонацією. Спогади будуть щемити, як перший мороз після теплого літа, але саме в них і зберігається слід справжньої близькості. Навіть якщо все піде, не забудеться ніколи.