Більше пісень від Moder
Більше пісень від Jack The Smoker
Більше пісень від Claver Gold
Опис
Композитор: Клаудіо Пассера
Автор тексту: Ланфранко Вікарі
Автор тексту: Дайкол Емідіо Орсіні
Автор тексту: Джакомо Джузеппе Романо
Текст і переклад
Оригінал
Mother,
Jack the Smoker,
Flavour Gold, RA Finest, da sempre l'unica amica leale, per sempre.
C'era un bimbo con gli occhi grandi tra le ombre dei palazzi, giocava a nascondino con la vita che volevano affibbiargli.
Petali di fiori planavano dai terrazzi, in giro odore di sapone di Marsiglia per sbacchiare i panni.
Nei bar profumo di caffè Moretti baffo d'oro, ricreazioni per disoccupati in tuta da lavoro.
Bestie smarmittate casco Momo, alle otto il buio non fa prigionieri sembra un coprifuoco.
E coi giassetti catturava riflessi di vertigine, la fantasia stracciava la realtà in duemila briciole.
Vita moriremo ma dal ridere, ricordi quanti amici immaginari che si sono fatti uccidere.
Poi siam rimasti soli dentro una tempesta atomica a lavarci la coscienza per curare l'ansia cronica.
Il suo nome ci spaventa, la morte non si nomina e Luca è ancora lì -per terra a fare le domande.
-La testa in partenza su un'astronave, l'immaginazione come unica amica leale.
La testa in partenza su un'astronave, l'immaginazione come unica amica leale.
La gente come noi già maledetta dalle culle, a casa paranoie turbe, litigate assurde.
E il sentimento era di chi era appeso ad una corda, morire dentro senza che nessuno se ne accorga.
Ma quando ho visto sta roba non credevo ai miei occhi, capii che qua non era un hobby appena la conobbi.
Nei dei province fra di zombie raccoglievo i cocci, noi gli altri pochi, i re delle panche nei blocchi.
Cresciuti qua dove giravan solo fumo e booster, quartieri dormitorio che ora per qualcuno è coolness.
A casa non si torna mai, fuma sta giolla cry, tenevi cash da parte per la colla della Kai.
Ci prendevamo il nostro spazio senza spazi seri, di notte capi veri, di giorno magazzinieri. Fuggivo da chi aveva la mia età e moriva al bar,
Simo che dici se sto disco lo chiamiamo l'alba?
La testa in partenza su un'astronave, l'immaginazione come unica amica leale.
La testa in partenza su un'astronave, l'immaginazione come unica amica leale.
E tutto il bene che ho dentro esce dal corpo, più mi concentro più mi sopporto.
C'è più sconcerto, c'è più sconforto, poi mi contorco, puzza di zolfo.
Demoni che intorno stan giocando mentre afferrano i pensieri, mi mancano se sono più leggeri.
Non dimentico l'odore di benzina sui muretti dei quartieri, mamma suonano i carabinieri.
Io che ho rifiutato major e soldi per cui daresti la vista, volevo sentirmi libero e poter fare l'artista.
La libertà d'espressione, rivoluzione trotskista, pagami dieci anni d'analista.
Io mi ricordo i freestyle sui gradini ed i purini di un metro, i giardini a Bolo sanno il segreto.
Il lato oscuro della costa suona forte nel periodo più tetro, salgo sulla metro, vivo in cupole di vetro.
L'immaginazione come unica amica leale, la testa in partenza su un'astronave.
L'immaginazione come unica amica leale, la testa in partenza su un'astronave.
L'immaginazione come unica amica leale
Переклад українською
мати,
Джек курець,
Flavor Gold, RA Finest, завжди єдиний вірний друг, назавжди.
У тіні будинків була дитина з великими очима, вона гралася в хованки з життям, яке йому хотіли дати.
З терас злітали пелюстки квітів, навколо пахло марсельським милом для прання білизни.
У барах аромат кави Моретті із золотим вусом, відпочинок для безробітних у робочих комбінезонах.
Звірі без шолома Момо, о восьмій темрява не бере в полон, здається комендантською годиною.
А джасетті вловлював рефлекси запаморочення, його уява розривала реальність на дві тисячі крихт.
Життя ми помремо, але сміючись, згадайте, скільки уявних друзів було вбито.
Потім ми залишилися самі в атомній бурі, щоб омити свою совість і вилікувати хронічну тривогу.
Його ім’я нас лякає, смерть не згадується, а Лука все ще там — на підлозі й задає запитання.
-Голова, що летить на космічному кораблі, уява як єдиний вірний друг.
Голова, що летить на космічному кораблі, уява як єдиний вірний друг.
Таких, як ми, вже проклятих з колисок, вдома мучить параноя, абсурдні суперечки.
І було таке відчуття, ніби хтось висить на мотузці, помираючи всередині, непомітно.
Але коли я це побачив, я не повірив своїм очам, я зрозумів, що це тут не хобі, як тільки познайомився.
В провінції серед зомбі я збирав шматки, ми інші, королі лавки в блоках.
Виростати тут, де був лише дим і прискорювачі, гуртожитки, які тепер для деяких є прохолодою.
Ти ніколи не йдеш додому, куриш цей жовтий плач, ти відкладає гроші на клей для Кая.
Ми взяли свій простір без серйозних просторів, справжні начальники вночі, складські працівники вдень. Я втік від ровесників і помер у барі,
Сімо, що ти скажеш, якщо ми назвемо цей альбом світанком?
Голова, що летить на космічному кораблі, уява як єдиний вірний друг.
Голова, що летить на космічному кораблі, уява як єдиний вірний друг.
І все хороше, що я маю всередині, виходить з мого тіла, чим більше я концентруюся, тим більше себе терплю.
З’являється більше розгубленості, з’являється більше дискомфорту, потім я корчуся, пахне сіркою.
Демони, які граються, хапаючи думки, я сумую за ними, якщо вони легші.
Не забуваю запах бензину на сусідських стінах, мама, поліція дзвонить.
Я, який відкидав великі лейбли та гроші, за які ви віддали б свій зір, хотів почуватися вільним і мати можливість бути артистом.
Свобода слова, троцькістська революція принесли мені десять років аналітика.
Я пам’ятаю фристайли на сходах і один метр purini, сади в Боло знають секрет.
Темна сторона узбережжя голосно дзвонить у найтемніші часи, я сідаю в метро, я живу в скляних куполах.
Уява, як єдиний вірний друг, голова відлітає на космічний корабель.
Уява, як єдиний вірний друг, голова відлітає на космічний корабель.
Уява як єдиний вірний друг