Звёзды (Uma2rman Звёзды считают нас)

Зірки тут не романтичні декорації, а майже підступні істоти - холодні, привабливі, занадто великі, щоб до них торкатися. Вони і лякають, і ваблять, і ніби чекають, коли хтось ризикне подарувати їм свою увагу всерйоз. Музика м'яко колише між тривогою і надією: то застереження - «не дивись, ще не пізно», то раптом заклик - «а раптом вони рахують нас?». Виходить не просто космічна метафора, а нагадування, що мрії - теж зірки: далекі, холодні, але відчайдушно потребують того, щоб їх побачили.