リベル

Коли все навколо руйнується, але ти все одно продовжуєш тримати в руках цей уламок чогось, що колись називалося світом. Пісня - це як занурення в останні миті перед тим, як темні, але добрі руки руйнівного світу обіймуть тебе. У ній є жах, але є і дивна, напівдружня ніжність. Час ніби зупиняється, коли під бездушним світлом чорного місяця ти повільно рухаєшся до фіналу, приймаючи всі жахи і біль. Смерть не лякає, вона немов близький друг, який тихо проведе тебе через цей останній екран. Все, що буде, - це фінальні титри. Але, можливо, в цих титрах буде твоє ім'я. І воно залишиться.