奢侈品

Цей трек, як гірка романтика вечірніх прогулянок вулицею, де у світлі вітрин миготять обіцянки та надії. У ньому - всі моменти між прощанням і надією, коли не можеш піти, але й не можеш залишитися. Здається, ніби все навколо зникає, і залишаються лише ці «небезпечні» мрії, що тягнуть за собою - про те, як, можливо, можна бути разом, але занадто пізно і занадто далеко. Кожне слово - як тихий крок у темному провулку, де вогники здалеку підморгують, але не світять в обличчя. Слова про те, як хочеться вирватися з цього нескінченного циклу розчарувань і знайти вихід в іншому часі і просторі. Але ось парадокс: мрії, які створюють порожнечу, і все одно хочеться вірити, що можливо перетнути той безпечний, але нестерпно довгий кордон.