Left On Read

Цей трек - це як довга і болісна розмова з самим собою, коли всередині буря емоцій, а назовні не виходить ні слова. Всі спроби зрозуміти, що не так, закінчуються тим, що слова залишаються невисловленими, а думки - закручуються в нескінченне коло. Немов сидиш, витріщаючись на екран телефону, сподіваючись на якусь відповідь, але у відповідь - тиша. І чим більше чекаєш, тим більше зростає відчуття безпорадності. У ньому є ця неминуча жага взаємності, як маленька іскра надії в глибокому морі відчаю. Поглинений власними емоціями, забуваєш, що, можливо, краще залишити все так, як є.