Thank You

Ранок якось не вдався: за вікном йшов дощ, чашка чаю була холодна, а в голові було відчуття, ніби після маленької вечірки. І все навколо здається сірим, нудним, а будильник став ворогом номер один. Але це момент, коли щось клацає в душі: увагу раптом привертає чийсь голос, чийсь погляд на фотографії на стіні. І все вже не так страшно, не так погано. Адже є хтось, заради кого варто піти на роботу, спізнитися на автобус і навіть... переживати, якщо щось піде не так. Зрештою, головне бути там. І навіть якщо будинок завалиться, це не так вже й важливо. Просто тому, що ти поруч. Все інше не проблема.