лишиш силует

Оригінал

Лишися з голою думок, лишися мене.

Шукаю спокій там, де він завжди є.

Покинь цей простір, покинь себе.

Можливо, твої сльози море забере.

Плакати марно, треба бігти наперед.

Зупинишся і серце своє розіб'єш.

Марні надії переломлюють моменти, а ти не встигнеш, за собою лишиш тільки силует.

Ти не знаєш, скільки часу залишилось тут.

Не варто думати, що рано старість, з нею нема біди.

Було б прикро, якби місяць впав прям зараз та згорів, зорі покотились вічним полум'ям твоїм.

Очі безпритульні, вітер знову не туди.

Е-е, шари, шари, стиші, та для чого це мені? Е-е, миті бліді сонячні, балкони вдалині.

Непрощання є на відстані, неможливо ні.

Уява маєш гарну, та чи є там ти?

Аркани розбиваєш знову, що немає сил.

Немає віри, нема снаги.

Навіщо ломиш пустоту і привидів?

Бачу прагнеш тиші, та невдача бере. Відходить розум, дощ до міху спати не дає.

Почуй свій голос, почуй себе.

Швидко спокій сам тебе викраде.

Ти не знаєш, скільки часу залишилось тут.

Не варто думати, що рано старість, з нею нема біди.

Було б прикро, якби місяць впав прям зараз та згорів, зорі покотились вічним полум'ям твоїм. Вогнем.

Вогнем.

Вогнем.

Вогнем.