Більше пісень від Intermezzo
Опис
Бек-вокал: Володимир Білик
Фортепіано: Володимир Білик
Вокал: Володимир Білик
Акордеон: Катерина Накоп'юк
Бас: Микола Жадан
Гітара: Микола Жадан
Гітара: Віктор Сікорський
Фортепіано: Олександра Майсак
Синтезатор: Олександра Майсак
Віолончель: Віра Барабас
Скрипка: Іван Василюк
Ударні: Максим Лісняк
Інженер-мікшер: Максим Лісняк
Інженер-майстер: Лісняк Максим
Інженер звукозапису: Максим Лісняк
Композитор: Володимир Білик
Автор слів: Володимир Білик
Аранжування: Володимир Білик
Композитор: Віктор Цапенко
Автор слів: Віктор Цапенко
Аранжування: Максим Лісняк
Текст і переклад
Оригінал
I don't know how you are, you are there.
You are not in a dream for an hour and there is no sleep.
I don't know how you are, you are.
That's how time passes, you pass, there are no us.
It hurts someone, it's your trouble.
And the days go by in a song, and I'm just a scar on my body.
And the last night in you is a ton, there is no medicine, no antidote, you tear me on a tightrope.
Don't die until I write another letter.
It is no longer our letters that are removed, it is no longer our root, the wind is not ours.
And you hear the notes, small and worthless notes, and mine and vomit while I sit opposite. I was so scared that you, you will never be there again.
I will wait for a hundred years for our common language again. You go round and round.
My dream comes true and sad equola falls. Well, why does this happen?
Sun, I don't care that you won't wake me up anymore.
And I will wait for you, your voice, hands and lips for a hundred years.
I don't know how you are, you are there.
And not an hour in a dream you are not there and there is no sleep.
But through the sadness of the eyes, horror lurks. Life is your way.
You just hug, don't let them feel the horrors of war.
Переклад українською
Я не знаю, як ти таам, ти там.
Ні години в сні тебе нема і сну нема.
Яяя не знаю, яяяк ти таам, ти таам.
Так минає час, минаєш ти, ніяких нас.
Тре кому то тре, гебать твоя біда.
І днііі ідуть в пісні, а я лиш шрам на тілі сам.
І знооову ніч в тобі тону, ні ліків, антидот, рвеш мене на тягнуту струну.
Не помирай, доки я не напишу іще листень.
Уже не наших літер прибирають, вже не наш корень, не наш заходить вітер.
А ти ноти почуй, малі й нікчемні ноти, а мой розітвий і блюй, поки сиджу навпроти. Так злякався, що тебе, тебе не буде більш ніколи.
Років сто чекатиму на знов нашу спільну мову. Ходиш навкруги довкола.
Моя мрія збувається і падає сумна еквола. Ну за що таке трапляється?
Сонце, мені не тре, що ти мене вже не розбудиш.
А я років сто чекатиму тебе, твій голос, руки й губиии.
Я не знаю, як ти таам, ти там.
І ні години в сні тебе нема і сну нема.
Та крізь сум очей жевріє жах. Життя твій шлях.
Ти просто обійми, не дай відчуть жахи війни.