Хід Рішень

Оригінал

Дати більше бути на плаву, не промовчати чи злати нахуй, а пройти повз, коли чуєш trouble, чи постояти за свою правду. Чути сором за кожен крок, що не пройшов, що не мастив підошву.

Може не точно, що буде точно в себе, коли твій стежін точний.

Аркуш паперу на столі, коли настроєний бути на стрьомі. На чому ти стоїш? Не стоїть, як стагін.

Чую це в тих, хто лишається в сталі.

Спори, спори, будеш спорити мозок від тихої думки про те, що мав спробу і соло вночі без жодного слова.

Відчую це в вічі від часу, що пройшов і назад не вернеться фільм, вставши на титри.

Чомусь не схоче змінити сюжетку, що посередині на правильний вибір не став головним тут.

Сорі, актор другорядної ролі. Спробуй ще раз вже після всього, якщо існує спроба повторень.

Хто тобі свій? Хто тобі справжній? Хто тобі в голові заварив план дій?

Коли мало вірити, де випадуть ставки? Хто тебе не кине, не питаючи "здатки"?

Хто тобі звір, голос і фальш? І половина від перемінених значень.

Хто тебе робив лиш слабшим, склавши намагання вірити у ящик і стіни?

І невинне запитання найважче поцілить, бо справді важливо не хто в цю став, не вкладена жива, не хто тебе тягне з вершин, на яких ти опинишся сам, щоб розпізнати мить, коли це катка наживо і тебе таке матання втікати навчило. Чи перемикати режим, ніби клята машина.

Та щіни втикай, ну бо нахуй ти ще накидав дорогих планів на спину, ніби Майкл Скофілд.

Карлосе, ти пам'ятай свій досвід.

Зрадиш собі, помахай всім, хто тобі довіряв так, ніби грати просто лише до середини, поки ти не помічав хід рішень.

Світ обіцяв бути хитрим, та буде хитрішим.