Опис
Композитор: Володимир Лобач
Автор тексту: Даміан Попєлярський
Автор слів: Пьотр Картман
Текст і переклад
Оригінал
Całe życie czuję lęk. Chodzi za mną jak cień i niespodziewanie zabiera mi tlen.
Całe życie czuję lęk. Do głowy uderza krew, a ja czuję, jakby zbliżała się śmierć.
Ej, o! Lęk.
Lęk.
Głowa płata figle. Biję się z myślami. Nie wiem, czy wygram tą bitwę. Nie ucieknę nigdzie.
Czuję się jak w kinie. Skazany na sceny, których nigdy nie przewinę.
W nocy budzę się i krzyczę, bo koszmary są prawdziwe. Moje serce tyle przeszło.
Dziwię się, że jeszcze bije. Moja głowa to mój diler.
Daje, daje trefny towar i byłaby szczęśliwa, gdybym kiedyś przedawkował.
Mówię sobie oddychaj, przecież wszystko jest w porządku, ale weź przetłumacz płonącemu, że nie stoi w ogniu.
Od dzieciaka czuję, jakby mieszkał we mnie potwór i musiałem go oswoić, by kiedyś nie skoczyć z mostu.
Jedyne co mogę zrobić, to patrzeć mu prosto w oczy i poczekać, aż się zmęczy i zacznie na parę nocy. Jest moim wrogiem i najlepszym przyjacielem.
Chce uchronić mnie przed zagrożeniem, które nie istnieje.
Całe życie czuję lęk. Chodzi za mną jak cień i niespodziewanie zabiera mi tlen.
Całe życie czuję lęk.
Do głowy uderza krew, a ja czuję, jakby zbliżała się śmierć. Ej, o! Lęk.
Lęk.
Mylę słowa, jakby mi zrobili to mielono. Jak pytali o nazwisko, to mówiłem Deimos
Fobos. Jebać RODO. Czuję lęk.
Jego smród, jego wdzięk, ale w skali pojebania nie dorasta mi do pięt. Jestem dla niego zbyt silny i już sobie nie pozwolę.
Jest na moje polecenie także kurw, lej te Colę.
Tylko light, bo nie cierpię, kiedy ktoś mi wciska cukier. Naprostuję im skoliozy w ich moralnym kręgosłupie.
Nie ma dziś bata na pana. Moje życie to satyra, mimo że jestem podziurawiony jak plecy fakira.
Nigdy więcej nie będę się nikogo bał. Nie!
Zrobię tak, by to oni się zaczęli bać mnie. Koniec trybu fight or flight.
Została mi tylko walka i nie mam zamiaru skoczyć, no bo morda to nie szklanka.
Nie chowaj się przed niczym jak w pudle wybuch. Nie patrz się w oczy strachu, tylko je kurwa wydłub.
Całe życie czuję lęk. Chodzi za mną jak cień i niespodziewanie zabiera mi tlen.
Całe życie czuję lęk.
Do głowy uderza krew, a ja czuję, jakby zbliżała się śmierć. Ej, o! Lęk.
Lęk.
Переклад українською
Я все життя відчував страх. Він слідує за мною, як тінь, і несподівано забирає кисень.
Я все життя відчував страх. Кров приливає до голови, і я відчуваю, ніби смерть наближається.
Гей, о! Лук.
Лук.
Голова шутить. Я борюся зі своїми думками. Я не знаю, чи виграю цю битву. Я нікуди не втечу.
Я відчуваю себе як в кінотеатрі. Приречений на сцени, які я ніколи не поверну назад.
Вночі я прокидаюся і кричу, тому що кошмари справжні. Моє серце так багато пережило.
Мене дивує, що він досі б’є. Моя голова - мій торговець.
Вона дає, вона дає хороші речі, і вона була б щаслива, якби я коли-небудь передозувався.
Я кажу собі дихати, все добре, але пояснюйте людині, що горить, що він не горить.
З дитинства я відчував, ніби всередині мене живе чудовисько, і я мав його приборкати, щоб одного разу не стрибнути з мосту.
Все, що я можу зробити, це дивитися йому прямо в очі і чекати, поки він втомиться і почне кілька ночей. Він мій ворог і найкращий друг.
Він хоче захистити мене від загрози, якої не існує.
Я все життя відчував страх. Він слідує за мною, як тінь, і несподівано забирає кисень.
Я все життя відчував страх.
Кров приливає до голови, і я відчуваю, ніби смерть наближається. Гей, о! Лук.
Лук.
Плутаю слова, наче вони мене приземлили. Коли вони запитали моє ім'я, я сказав Деймос
Фобос. До біса GDPR. Я відчуваю страх.
Його сморід, його чарівність, але в масштабі хрена це до мене не доходить. Я занадто сильна для нього і більше собі не дозволю.
Це також за моїм наказом, повія, налий цю колу.
Тільки легкий, тому що я ненавиджу, коли хтось штовхає мені цукор. Я виправлю сколіоз у їх моральному хребті.
Батога тобі сьогодні немає. Моє життя — це сатира, хоч я й дірява, як у факіра.
Я більше ніколи нікого не буду боятися. НІ!
Я змушу їх боятися мене. Кінець режиму боротьби або польоту.
Залишається тільки битися і стрибати не збираюся, бо обличчя не стакан.
Не сховайся ні від чого, як від вибуху в ящику. Не дивись в очі страху, просто виколупай їх.
Я все життя відчував страх. Він слідує за мною, як тінь, і несподівано забирає кисень.
Я все життя відчував страх.
Кров приливає до голови, і я відчуваю, ніби смерть наближається. Гей, о! Лук.
Лук.