Глибина

Оригінал

Залишається лиш крах та стрибком високим, де я пишу в долоні запитання своє.

Де є місце на серце, щоб виростило не роби, не мрія, що розсипе?

В місті міра і напади знають, що чинять. Розпікають лише та не бачать мій яд.

Поломані очі шукають сестро, але мене. Наші обри ясі, що так мною привид.

Ваші руки, що ти не допоможеш привид. Поломані очі шукають сестро, але мене.

І не знаходять. Брата боляче, що мною унесь. Наша світа ти вражила у світі.

Я визнаю лиш усе життя. Заміром віччю самотній шукав. Брата і сестру, але мене.

Лише мрія, чи не знаходять? Не знаходять. Не знаходять. Не знаходять.

Залишається лиш крах, але у висоте. Де розчиняться думки і набудуть нове.

Поломані очі шукають сестро, але мене. І не знаходять. Брата боляче, що мною унесь.

Наша світа ти вражила у світі. Я згадуюсь, моя душе, рухай. На речей ноч, що так мною привид.

Та припадаю, де ж пастка та? Пиропаную самотній і довго не йду. Довго не йду.

Довго не йду. Довго не йду.