Опис
Композитор Автор тексту: Can Vatansever
Продюсер студії: Can VS
Текст і переклад
Оригінал
Bugün fotoğraflarımızı buldum kar yolunun altında.
Geçmiş zamanları gördüm yanı başımda.
Gözüm ilişti ama elim gitmedi, bakamadım aslında.
Eksik kalanları sordum durdum bu savaşımda. Bir haber verecek misin?
Unutuldum mu oralarda?
Artık beklemeyecek misin yollarını kapılarda?
Peki geri gelecek misin ummadığım anda?
Aklımı geri verecek misin aldığın gibi yanına?
Bugün fotoğraflarımızı buldum kar yolunun altında.
Geçmiş zamanları gördüm yanı başımda.
Gözüm ilişti ama elim gitmedi, bakamadım aslında.
Eksik kalanları sordum durdum bu savaşımda. Bir haber verecek misin?
Unutuldum mu oralarda?
Artık beklemeyecek misin yollarını kapılarda?
Peki geri gelecek misin ummadığım anda? Aklımı geri verecek misin aldığın gibi yanına?
Ve biz mutluyduk, umutluyduk bir zaman.
Tükenmezdi çareler, uzamazdı kavgalar.
Ama bir sorun hep vardı, yen içinde kaldı.
Yine akşam oldu ve güneş erken battı.
Bir haber verecek misin? Unutuldum mu oralarda?
Artık beklemeyecek misin yollarını kapılarda?
Peki geri gelecek misin ummadığım anda?
Aklımı geri verecek misin aldığın gibi yanına?
Переклад українською
Сьогодні я знайшов наші фотографії під сніговою стежкою.
Я бачив минулі часи прямо поруч.
Я помітив це, але не міг не дивитися на нього.
Я постійно запитував, чого не вистачає на цій війні. Ви дасте якісь новини?
Невже мене там забули?
Ти більше не будеш чекати їхнього шляху біля дверей?
То ти повернешся, коли я цього найменше очікую?
Ти забереш мій розум назад із собою, як забрав?
Сьогодні я знайшов наші фотографії під сніговою стежкою.
Я бачив минулі часи прямо поруч.
Я помітив це, але не міг не дивитися на нього.
Я постійно запитував, чого не вистачає на цій війні. Ви дасте якісь новини?
Невже мене там забули?
Ти більше не будеш чекати їхнього шляху біля дверей?
То ти повернешся, коли я цього найменше очікую? Ти забереш мій розум назад із собою, як забрав?
І ми деякий час були щасливі й повні надії.
Ліки не були б вичерпані, бої тривали б недовго.
Але завжди була проблема, вона залишалася всередині єни.
Знову настав вечір і сонце зайшло рано.
Ви дасте якісь новини? Невже мене там забули?
Ти більше не будеш чекати їхнього шляху біля дверей?
То ти повернешся, коли я цього найменше очікую?
Ти забереш мій розум назад із собою, як забрав?