Опис
Іноді біль приходить не з криком, а з тихим албанським акцентом. Немов хтось просто не відповів на дзвінок. Або стер ім'я, але залишив запах парфумів на подушці. Цей трек звучить, як внутрішній монолог того, хто спочатку пробачив, потім зрозумів, а потім - передумав. Місцями - прямолінійно, як вулична розмова біля під'їзду. Місцями - ніжно, майже пошепки, ніби слова не для слуху, а для пам'яті. Тут люблять по-справжньому, зляться щиро, а відпускають... тільки в теорії. І так, якби можна було повернутися - ніхто б не робив «gabime». Але музика, як і почуття, повертає навіть те, що вже не повинно було боліти.
Текст і переклад
Текст цієї пісні ще не додано.