Опис
Продюсер: Дмитро Саратський
Текст і переклад
Оригінал
Перегорни ніби сторінку, наша любов спогад лише.
Далі звикай, що моє серце не з тобою вже. Я тільки звук, хіба не чуєш?
Я не твоя, більше не тут. Я наче тінь тихо зникаю, просто далі йду.
Може, я знов десь помиляюсь, може, колись в цьому розкаюсь, та все одно знай, відпускаю навіки тебе!
Забудь, ти мене забудь, я твоє табу, час назад не поверну.
Пробач, ти пробач мені, але ми самі розірвали цю струну.
Як мало слів нам залишилось, крапку постав в серці на дні.
Я упаду краплею суму у долоні весні.
І в облінцях час добігає, множить на нуль біль без прикрас.
Нашу любов пам'ять стирає, вже немає нас.
Може, я знов десь помиляюсь, може, колись в цьому розкаюсь, та все одно знай, відпускаю навіки тебе!
Забудь, ти мене забудь, я твоє табу, час назад не поверну.
Пробач, ти пробач мені, але ми самі розірвали цю струну.
Забудь, ти мене забудь, я твоє табу, час назад не поверну.
Пробач, ти пробач мені, але ми самі розірвали цю струну.
Забудь, ти мене забудь, я твоє табу, час назад не поверну.
Пробач, ти пробач мені, але ми самі розірвали цю струну.