Ти зробиш це

Оригінал

Не вішай носа, брат, не вішай носа, браве!

Я тобі злагод не обіцяю, та усе налагодиться.

Не вішай носа, брат, не вішай носа, браве. Так, усе налагодиться.

Тобі мала обіця, тобі мала обіця, мала обіця, є-є. Ей, ти зробиш це, бо мама вірить.

Ей, ти зробиш це, дійдеш до цілі.

Ей, ей, ти зробиш це, ти зробиш це, це, це, бо мама вірить. Дійдеш до цілі.

Ей, ти зробиш це, ти зробиш really. Ти зробиш це, бо мама вірить.

Ей, ей, ти зробиш це, це, це, це, це, бо мама вірить, бо мама вірить в це, це!

Пам'ятають усе, їсть, ти потопала все ціле, і цій жахаючій біль в очах, що довго терпіли.

Як ти ховаєш від світу всю цвіль, щоб здатися цілим, коли тікаєш під ковдру, щоб подруги там не густрили.

Прогнили в самому собі, прогнили, прогнили, прогнили, не милені, прогнили, прогнили.

Тебе пронизують стріли крізь брили зневаги, гукає жаке твоє тіло на їхні мили як справи.

Пронизують стріли крізь брили зневаги, гукає жаке твоє тіло на їхні мили як справи.

Тиснуй так фіст, фіст, фіст, аж вишки рились, трясніть писк, писк, писк і стуліть писк.

Мити навмисне, намішати суплисти, падем вниз, станемо в ни, не люблю бризки, бризки.

Ти досі по сліпу пішла, шлях не відави, вот і ще к собі пірна в пізнак.

Дана та осінь, ти досі по сліпу пішла, шлях не відави, вот і ще к собі пірна в пізнак.

Дана та осінь, дана та осінь, дана та осінь, дана та осінь, осінь, осінь, дана та осінь, дана та осінь, дана та осінь, осінь, осінь.

Вісімку петлями обведи, плавно рухай своєю грацією, щоби в космосі зацінили твої вібрації, вібрації.

Вісімку петлями обведи, плавно рухай своєю грацією, щоби в космосі зацінили твої вібрації, вібрації.

Зроби це, мама вірить, як е твоє тіло?

Ей, ей, зроби це, мама вірить, як е твоє тіло?

Ей, ей.

Твій новий путь незвіданий зняв зі стежку, я вірю в це, лиш простерчи, не спині тебе ями ті.

Вірю, ти знесеш і боязні, нав'яні, якби я міг об свого серця воніння омріяні.

Хе, хе, хе, хе, хе, хе, якби я міг.

Хе, хе, хе, хе, хе, хе, омріяні!