Більше пісень від Nguyễn Hùng
Опис
Композитор, автор тексту, вокаліст: Нгуен Хунг
Продюсер, організатор: Цм
Продюсер: Thanh Đạt
Інженер-майстер, інженер-мікшер: Bảo Lê (виробництво BS16)
Текст і переклад
Оригінал
Ở trong khu rừng, một con cáo nhỏ cô đơn.
Bốn phương đất trời, về đâu khi thấy lòng chơi vơi?
Vì bao lâu nay chờ đợi hoài đâu thấy, ai đem tình yêu ấy đến nơi này.
Và rồi ở bên kia lưng đồi, một hôm xuất hiện bông hoa.
Gió đong đưa hiền hòa, làm dịu êm cõi lòng ta.
Từng ngày trôi qua, khi bình minh lên, bên chân đồi đang xa, cáo đang nhìn về bông hoa. . .
Có biết không hoa, tôi lặn lội đường xa, vượt mấy núi sông sâu, băng nghìn trùng bể dâu.
Từ giây phút thấy em lần đầu, ngày qua ngắn đêm trôi thật mau.
Dưới nắng ban mai, em chẳng thuộc về ai.
Chẳng muốn đơn côi, hãy về làm của tôi.
Lời yêu nói đôi khi vụng về, tình tôi ấy mong em đừng chê.
Và rồi ở bên kia lưng đồi, một hôm xuất hiện bông hoa.
Gió đong đưa hiền hòa, làm dịu êm cõi lòng ta.
Từng ngày trôi qua, khi bình minh lên, bên chân đồi đang xa, cáo đang nhìn về bông hoa. . .
Có biết không hoa, tôi lặn lội đường xa, vượt mấy núi sông sâu, băng nghìn trùng bể dâu.
Từ giây phút thấy em lần đầu, ngày qua ngắn đêm trôi thật mau.
Dưới nắng ban mai, em chẳng thuộc về ai.
Chẳng muốn đơn côi, hãy về làm của tôi.
Lời yêu nói đôi khi vụng về, tình tôi ấy mong em đừng chê.
Dẫu biết tương lai, em chẳng còn đây mãi.
Vì khắp chốn nhân gian, hợp rồi lại tan.
Còn hơn dẫu yêu thương muộn màng, tình ta mãi trăm năm dở dang.
Phải không em?
Phải không em?
Còn hơn dẫu yêu thương muộn màng, tình ta mãi trăm năm dở dang.
Переклад українською
У лісі самотня маленька лисиця.
Чотири сторони світу, куди піти, коли зневіришся?
Тому що я так довго чекав і не можу знайти нікого, хто приніс цю любов у це місце.
І ось одного разу на іншому боці пагорба з’явилася квітка.
Вітер лагідно гойдає, серця заспокоює.
Минав день за днем, коли світало, біля підніжжя далекого пагорба дивилася на квітку лисиця. . .
Знаєш, я пройшов великі відстані, перетнув глибокі гори і ріки, перетнув тисячі озер і річок.
З того моменту, як я побачив тебе вперше, дні були короткими, а ночі швидко минали.
Під ранковим сонцем я нікому не належу.
Я не хочу бути самотнім, будь моєю.
Слова кохання іноді бувають незграбними, сподіваюся, ти не критикуєш мене.
І ось одного разу на іншому боці пагорба з’явилася квітка.
Вітер лагідно гойдає, серця заспокоює.
Минав день за днем, коли світало, біля підніжжя далекого пагорба дивилася на квітку лисиця. . .
Знаєш, я пройшов великі відстані, перетнув глибокі гори і ріки, перетнув тисячі озер і річок.
З того моменту, як я побачив тебе вперше, дні були короткими, а ночі швидко минали.
Під ранковим сонцем я нікому не належу.
Я не хочу бути самотнім, будь моєю.
Слова кохання іноді бувають незграбними, сподіваюся, ти не критикуєш мене.
Хоча я знаю майбутнє, я не буду тут вічно.
Тому що в усьому людському світі воно об’єднується, а потім розчиняється.
Незважаючи на те, що любов запізнилася, наше кохання залишиться незакінченим протягом сотень років.
це правильно?
це правильно?
Незважаючи на те, що любов запізнилася, наше кохання залишиться незакінченим протягом сотень років.