Більше пісень від Віталій Лобач
Опис
Продюсер: Віталій Лобач
Текст і переклад
Оригінал
Ніч, туман, ще не забув я твоє ім'я.
Це не сон, зачекай, само по собі все склалося так.
Вогні в казімні попереду давно вже погасли.
Твій про минулий маяк, напевно, був вже останній.
Розійшлися кораблі, океан один на двох.
Ти мені скажи, ти скажи мені, чи прожила б все зі мною знов?
Розійшлися кораблі, вирували поміж хвиль.
Ти мені скажи, ти скажи мені, як неможий жити без моїх обійм?
А що в нас було?
Любов та тепло, любов та тепло, без тривог щастя на двох.
Але сталося, що все так зійшлось.
Дощ минає, та знову повертається, доля, як Земля навкруги обертається.
Як вода течемо, не вагаємось, само по собі так сталося.
Розійшлися кораблі, океан один на двох.
Ти мені скажи, ти скажи мені, чи прожила б все зі мною знов?
Розійшлися кораблі, вирували поміж хвиль.
Ти мені скажи, ти скажи мені, як неможий жити без моїх обійм?