Сонний птах

Сонний птах. . .

Сонний птах, чомусь в польоті не спиться.

Його тіня черепицях, будинки впленено в перший час під гул міста. Ти чуєш мене, сонний птах?

Помісти нас, як сиропу у колбу, най буде талісманом. Хiба з нас є толькi на бiльше?

Книга спогадів, все завмирає в твоєму погляді. Дощі зимою, а потім сніг навесні.

Вербоні сторінки, тисячі вірв намистин на лугах, мов смола з білих хмар. Ти чуєш мене, сонний птах тисячолітній?

Де дві поколінь під тобою збліднуть.

Кров моя бринить до правдивих слів на злітній смузі, що залишить нам смуток. Твоє пір'я за вухом.

Сонний птах мені сьогодні наснився.

Сонний птах, тисячолітній.

Сонний птах мені сьогодні наснився.

Сонний птах, тисячолітній.

Мій сонний птах, хто горів знову дотла, виростає в ширину, як і я.

Ділю ти мій музику навпополам, він теж уже у черзі, занесе у сні небесні, де проблеми тут уже знову.

Може ще відпущу крила, необхідний так політ, а ти, тільки подолавши, тобі здавлю ще одні. Клітка надто неймовірна, але все одно тисне на пальці на гітарі.

У комфорті пишу пісню.

Жовті маршрутки по сірим маршрутам, ніби вистачає місця, та все рівно душ.

Сидів доки по ТРП, бо вже доставили ліки, покривають легені і працьовитість хвороби.

Але від стресу демеджу отримав вдвічі більше, тому на свого птаха всю надію покладаю. Пробувши купу років, порив усі секрети беріг.

Це не тільки мій душ, ще дієвий оберіг.

Знаєш усі приховані занедбані ходи. В небосах ти бачиш все, набравши висоти.

Дав би мені пош, щоб я дожив до твоїх літ, -але я б не зміг, бо переповнює вже біль.

-Сонний птах мені сьогодні наснився.

Сонний птах, тисячолітній.

Сонний птах мені сьогодні наснився.

Сонний птах, тисячолітній.