Більше пісень від Taco Hemingway
Більше пісень від @atutowy
Більше пісень від Andrzej Zaucha
Опис
Продюсер, Musicproduction: @atutowy
Інженер з мікшування, майстер-інженер: Rafał Smoleń
Вокаліст: Тако Хемінгуей
Автор слів: Філіп Щесняк
Композитор: Адам Вишневський
Автор слів: Збігнєв Ксьонжек
Автор слів: Ярослав Добжинський
Текст і переклад
Оригінал
Jak pies bezpański za mięsem biegnę jak dekadę wcześniej.
Już Ciebie nie widzę we śnie. Głównie dlatego, że nie śpię.
Ty piękny, biały mój kruku najmilszy, wybacz apetyt mój wilczy.
Byliśmy chorzy, wspólne momenty nieliczne, lecz mnie trzymają na smyczy. Ruda, nie słuchaj, co słucha Ci papla, Twoja psiapsióła wariatka.
Weź mi zaufaj, jesteśmy jak żuraw i czapla. Po prostu ciężko się zgrać nam.
Warszawa nocą ma aurę nieziemską. Zobacz, jak gwiazdy świecą.
Ulice są dyskoteką, księżyc w moim -imieniu Cię wzywa na dancefloor.
-Ostatnio słońca mniej, ostatnio noce -bardziej ciemne.
-Wspomnienia ciągle mnie dręczą i nie -zostawił mnie święty.
-Księżyc w trawie o Tobie nie chce gadać ze -mną. -Samotne noce są męką.
Nie ma Cię, gadam z -przesłanką.
-Ostatnio w mieście mym tramwaje po północy -błądzą.
-Stare tramwaje rechoczą, bo wszystkie dziś -jadą na mokro.
-Rozkładem nocnych tras piekielne jakieś -moce rządzą. -Jechać do Ciebie mnie wiozą.
W notesie piszę te słowa. Słuchaj, pamiętasz, jak złapał nas kanar w tramwaju? Byłem pijany,
Ty byłaś na haju.
Ja Cię kochałem, Ty byłaś na skraju i mnie zostawiłaś nazajutrz. Jak dostałem mandat, wiesz, co zrobiłem?
Zaniosłem do szklarza i oprawiłem.
W końcu to nasze ostatnie wspomnienie i wisi mi w kuchni po dziś dzień. I się ciągle trzyma nieźle, chociaż z brzydku pożółkł.
Żółcią kłów, którymi zagryzł Cię ten creep, oszust. Terapeutka mówi: "Nie wiesz, ile ryb w morzu?
" Lecz co mi po rybach? Ja wolę syrenę, co będzie mi wyć do grobu.
Jadę tym samym tramwajem, lecz po co? Jadę tramwajem, dokąd, huh?
Na Mokotowie się gapić po oknach, znowu katować domofon? Stop!
Aby się z tego amoku wydostać, musi mi sygnał dać kosmos. Tramwaj hamuje, wybucha panika, rozlega się łoskot.
Ostatnio w mieście mym tramwaje po północy błądzą.
Rozkładem nocnych tras piekielne jakieś moce rządzą.
Nie wiedzieć czemu, wciąż rozkłady jazdy tak zmieniają, że prawie każdy tramwaj pod twym oknem nocą staje.
Ostatnio słońca mniej, ostatnio noce bardziej ciemne.
Wspomnienia ciągle mnie dręczą. Jedzie ratunek karetką.
Księżyc w trawie o Tobie nie chce gadać ze mną.
Samotne noce są męką. Nie ma Cię, gadam z przesłanką.
Ostatnio w mieście mym tramwaje po północy błądzą.
Stare tramwaje rechoczą. Wracaj do domu odpocząć.
Nocnych tras piekielne jakieś moce rządzą.
Wrócę niebawem, ale przez Spatif, bo jeszcze noc mamy młodą.
Переклад українською
Я, як бродячий пес, біжу за м'ясом, як десять років тому.
Я більше не бачу тебе уві сні. В основному тому, що я не сплю.
Ти, мій найпрекрасніший, білий круче, прости мій ненажерливий апетит.
Ми були хворі, наші моменти разом були нечастими, але вони тримали мене на повідку. Руда, не слухай, що ти говориш, твій скажений пес.
Повірте, ми як журавель і чапля. Просто нам важко ладнати.
Нічна Варшава має неземну ауру. Подивіться, як сяють зорі.
Вулиці - це дискотека, місяць моїм ім'ям кличе вас на танцмайданчик.
-Останнім часом стало менше сонця, а ночі стали темнішими.
-Мене досі мучать спогади і ні, святий покинув мене.
-Місяць у траві не хоче говорити зі мною про тебе. — Самотні ночі — це тортури.
Ти пішов, я розмовляю з -прим.
– Останнім часом у моєму місті трамваї ходять після півночі.
-Старі трамваї каркають, тому що зараз усі мокрі.
-Розкладом нічних маршрутів керують якісь пекельні сили. -Вони ведуть мене до вас.
Я записую ці слова в зошит. Слухай, пам'ятаєш, як нас у трамваї канарка спіймала? Я був п'яний
Ви були під кайфом.
Я кохав тебе, ти був на межі і залишив мене наступного дня. Коли я отримав квиток, знаєте, що я зробив?
Я відніс його до скляря і поставив у раму.
Зрештою, це був наш останній спогад, і він донині висить у мене на кухні. І він все ще добре тримається, хоча став потворним.
Жовч іклів, якими тебе вкусив цей плазун, шахрай. Терапевт каже: «Ви не знаєте, скільки риби в морі?
«Але яке мені діло до риби? Мені більше подобається сирена, яка завиє в мою могилу.
Я їду тим же трамваєм, але чому? Я їду на трамваї, куди, га?
Витріщатися на вікна в Мокотові, мучити знову домофон? СТІЙ!
Щоб вийти з цього божевілля, космос повинен дати мені сигнал. Трамвай гальмує, паніка, тріск.
Останнім часом трамваї в моєму місті ходять після півночі.
Якісь пекельні сили контролюють розклад нічного маршруту.
Чомусь розклад так змінюється, що вночі майже кожен трамвай зупиняється за вікном.
Останнім часом сонця стало менше, а ночі стали темнішими.
Спогади все ще переслідують мене. Швидка допомога їде.
Місяць у траві не хоче говорити зі мною про тебе.
Самотні ночі - це тортури. Ти пішов, я розмовляю з приміщенням.
Останнім часом трамваї в моєму місті ходять після півночі.
Старі трамваї каркають. Йди додому відпочити.
Якісь пекельні сили керують нічними маршрутами.
Скоро повернуся, але через Спатіф, бо ніч ще молода.