NADA HA CAMBIADO
Більше пісень від Natos y Waor
Більше пісень від Recycled J
Більше пісень від Sule B
Більше пісень від Hijos de la Ruina
Опис
Виробник: BatzOut
Виробник: SokeThugPro
Продюсер: Пабло Гарета
Виробник: PMP
Інженер звукозапису: Пабло Гарета
Інженер звукозапису: SokeThugPro
Інженер звукозапису: BatzOut
Змішувач: Пабло Гарета
Мікшер: SokeThugPro
Змішувач: PMP
Майстер: Коар
Невідомо: Hijos de la Ruina
Композитор: Гонсало Сідре Араназ
Композитор: Фернандо Хісадо Мальдонадо
Композитор: Хорхе Ескоріал Морено
Композитор: Хуан Ігнасіо Маркес Гуерра
Композитор: Сауль Бургос
Текст і переклад
Оригінал
El demonio en la maleta, no me culpes, Dios bendito. No soy un santo, pero cargo el
San Benito.
Teníamos metas, hoy contratos por escrito, de los tiempos de devota al infinito. Cuando salir del tiesto no era tan bonito, ¿te acuerdas?
Decían que regaba flores muertas.
Con poquito hice jardines en las grietas, se nos quedó -pequeña la maceta. -El oro del cuello ya perdió su valor.
Pa' acordarme de dormir, me pongo el despertador.
En el bolsillo, un cuchillo y una flor, y más presidentes muertos que en el monte Rushmore.
Yo no lo muestro, lo demuestro. Si pierdo, aprendo y apuesto el resto.
El tiempo de Dios es perfecto y el mejor de los vuestros aquí es el sexto, ah.
Aprendimos a bailar bajo la lluvia, con las zapas sucias, chaqueta Columbia.
Un castillo construido sobre penurias, tu pena es mi pena y mi ruina es la tuya.
Tengo claro quiénes son a los que quiero, quién estaba cuando no había giras ni dinero, quién es para siempre, quién es pasajero.
Yo vivo por los siglos en este -agujero. -¡Cuánto ha pasado!
Desde que nos vimos, ey, nada ha cambiado, somos los mismos.
¡Cuánto ha pasado!
Y aquí seguimos, nada ha cambiado, somos -los mismos.
-Yeah, dale, quiero tú me lo grabes, cómo tiemblas en la cama cuando hacemos maldades.
Su-suave, baby, dime a qué sabe cuando muerde mis cadenas y dices: "Papi, no pares". Coral y Carey, mezcla Prada y
North Face, Haze y diamantes, Caravaggio, el don play.
Antes de Rick Seikol J, si soprano era ley, lo dice el Cole pa' que nunca lo olvidéis.
Con la pena de escudo, efecto embudo, los errores del pasado fueron puertas del futuro.
En la garganta más de un nudo marinero, vi partículas de luz iluminando un agujero.
No encontré la llave, pero no el tesoro. Quince años con los mismos, como el Cholo.
Si yo te contara las que hemos pasado, tenlo claro, primo, lo queremos todo.
¡Cuánto ha pasado!
Desde que nos vimos, ey, nada ha cambiado, somos los mismos. ¡Cuánto ha pasado!
Y aquí seguimos, -nada ha cambiado, somos los mismos. -¡Cuánto ha pasado!
Desde que nos vimos, nada ha cambiado, somos los mismos. ¡Cuánto ha pasado!
Y aquí seguimos, nada ha cambiado. . .
Переклад українською
Диявол у валізі, не звинувачуй мене, Боже милий. Я не святий, але ношу
Святий Бенедикт.
У нас були цілі, сьогодні письмові контракти, від часів відданих до нескінченності. Коли виходити з горщика було не так гарно, пам'ятаєш?
Мовляв, він поливав мертві квіти.
З трошки я зробив садки в щілинах, горщик став замалий. -Золото на шиї вже втратило свою цінність.
Щоб не забути спати, поставив будильник.
У його кишені ніж і квітка, і більше мертвих президентів, ніж на горі Рашмор.
Я це не показую, я це демонструю. Якщо я програю, я вчусь і ставлю решту.
Божий час ідеальний, і найкращий із ваших тут шостий, ага.
Ми вчилися танцювати під дощем, у брудних черевиках, піджаку Columbia.
Замок, побудований на труднощах, ваша скорбота - це моя скорбота, а моя руїна - ваша.
Я чітко розумію, кого люблю, хто був там, коли не було ні гастролей, ні грошей, хто назавжди, хто тимчасово.
Я вічно живу в цій норі. -Скільки часу минуло?
Відколи ми побачилися, нічого не змінилося, ми такі самі.
Скільки всього сталося!
А ми тут, нічого не змінилося, ми ті самі.
-Так, давай, я хочу, щоб ти записав це для мене, як ти трясешся в ліжку, коли ми робимо погані речі.
Су-софт, дитинко, скажи мені, який це смак, коли ти кусаєш мої ланцюжки і кажеш: «Тату, не зупиняйся». Кораловий і черепаховий, мікс Prada і
Північна грань, Серпанок і діаманти, Караваджо, подарункова вистава.
До Ріка Сейкола Джея, якщо сопрано було законом, Коул сказав це, щоб ви ніколи цього не забули.
З пенальті щитом, ефектом воронки, помилки минулого були дверима в майбутнє.
У горлі більш ніж матроського вузла я побачив частинки світла, що освітлювали отвір.
Я не знайшов ключа, але я не знайшов скарбу. П'ятнадцять років з такими ж, як Чоло.
Якби я сказав тобі, через що ми пройшли, скажи ясно, кузене, ми хочемо всього цього.
Скільки всього сталося!
Відколи ми побачилися, нічого не змінилося, ми такі самі. Скільки всього сталося!
І ось ми продовжуємо, -нічого не змінилося, ми ті самі. -Скільки часу минуло?
Відколи ми побачилися, нічого не змінилося, ми такі ж. Скільки всього сталося!
І тут ми продовжуємо, нічого не змінилося. . .