Більше пісень від Natos y Waor
Більше пісень від Recycled J
Більше пісень від Hijos de la Ruina
Опис
Композитор: Фернандо Хісадо Мальдонадо
Композитор: Гонсало Сідре Араназ
Композитор: Хорхе Ескоріал Морено
Виробник: SokeThugPro
Продюсер: Пабло Гарета
Виробник: Jaackstone
Змішувач: Пабло Гарета
Майстер: Коар
Змішувач: PMP
Виробник: BatzOut
Текст і переклад
Оригінал
Dice.
El oro en los dientes me ha comido el esmalte, Gucci en la pechera, en la cabeza un implante.
Solo tengo demos, mil maquetas y masters, en el boxy Justin y en la street Moltisanti.
No hay nadie al volante y nadie que me adelante, ni uno me echa el guante, es imposible alcanzarme.
La diferencia entre un real y un copy-paste, a estas hormigas es normal que las aplaste.
Conozco superhéroes que no salen en Marvel, como mi tía superando par de veces un cáncer.
Con palos y piedras estoy delante del Panzer, con o sin dinero, los míos son un diamante.
Cuando lo partes en un parque y con tus compadres partes la mejor parte, aprecias de otro modo el arte, pero eso ya es caso aparte. Y pa' filosofar ya estás arte.
Los tiempos de antes, cintas y blockbuster, juntarte a rapear y emborracharte era un cypher.
Cuando estos influencers no eran cantantes, disco en la muñeca y Be Real el de Cypress.
Los tiempos de antes, castillo de naipes, con las cruces y cadenas, aunque no éramos frailes.
Soy Madrid, Madrid, como el brillante, reyes en el under, los patitos feos del estanque.
Supe que era un hombre sin mirarme al espejo, cuando mi viejo cambió las órdenes por consejos.
No me quedan más cojones que ponerme serio, porque ahora me toca a mí cuidarlos a ellos.
Siempre seré grafitero, cafetero y camello, argentino y madrileño, chulo y canchero.
Fui rapero del recreo cuando no molaba serlo, y el más guay del instituto ahora es el tonto del pueblo.
Estoy haciendo flexiones como si estuviera preso, y la vecina oye el ruido de mis cadenas en el techo.
Yo me he ganado el respeto, no con palabras, con hechos.
Si tú me guardas la espalda, yo salgo a poner el pecho. A veces hablo con Dios, a veces bajo al infierno.
Por más que brille el reloj, el tiempo no tiene dueño. ¿Qué es la vida sin amor?
¿Qué es la vida sin un sueño? Fer es mi hermano mayor, Jorge es mi hermano pequeño.
Nunca aprendo de errores ajenos, por eso saco brillo a mis tropiezos y los pongo en la vitrina como si fueran trofeos.
El dolor es mi maestro, nadie se hizo duro en tiempos buenos. Somos lo que somos, no lo que tenemos.
Nos hace valientes todo lo que tememos. Échame uno más o échame de menos.
Un beso al Darío, aunque ni hablemos.
Hijos de la ruina.
Entramos por la puerta de atrás, entre la luz de los flashes y gritos de los fans.
Con capuchas y cadenas, con la cara tapá, no sé qué habrá quedado de aquel chaval normal. Siempre fui más de morder que de ladrar.
No juro por mis hijos, aunque diga la verdad.
Hay líneas rojas que es mejor no cruzar, porque si es por mi familia, me juego la libertad.
Jugando a la ruleta con seis balas, no tengo talento, tengo pico y pala.
Orgullo de barrio, vaya donde vaya, yo siempre tiro pa'l monte porque soy la cabra.
Se piensan que me conocen por mis letras, pero solo sabes de mí lo que yo quiero que sepas.
Partimos en tres el tema, en tres la pepa, y volamos por el cielo como un puto cometa.
No confundas el respeto con el miedo, el valor con el precio, el amor con el deseo.
Esos infelices no saben de qué va el juego, son tan pobres que solo tienen dinero.
Echo de menos las noches de verano, improvisando borracho con el Souking y el
Ramos. Escucho por la jeta y se me enfrían las manos.
Éramos felices y no lo sabíamos.
Переклад українською
Каже.
Золото на моїх зубах з'їло мою емаль, Gucci на моїй сорочці, імплант в моїй голові.
У мене є лише демонстрації, тисяча демонстрацій і майстер-версій, у квадратному Джастіні та на вулиці Молтісанті.
Немає нікого за кермом і нікому мене обігнати, навіть ніхто не може мене наздогнати, мене неможливо наздогнати.
Різниця між справжнім і копі-пастом, це нормально, щоб ці мурахи були розчавлені.
Я знаю супергероїв, які не з’являються в Marvel, як моя тітка, яка кілька разів перехворіла на рак.
З палицями і камінням я перед танком, з грошима чи без, мої — алмаз.
Коли ти ділишся цим у парку і ділишся найкращим із друзями, ти по-іншому оцінюєш мистецтво, але це окремий випадок. А філософствувати ти вже мистецтво.
Старі часи, стрічки та блокбастери, збиратися разом, щоб почитати реп і напитися, було кіфером.
Коли ці інфлюенсери не були співаками, вони мали платівку на зап’ясті та Be Real на Cypress.
Давні часи, картковий будиночок, з хрестами і ланцюжками, хоча ми не були монахами.
Я Мадрид, Мадрид, як блискучий, королі під землею, гидкі каченята ставка.
Я знав, що я чоловік, не дивлячись у дзеркало, коли мій старий змінював накази за порадою.
Мені нічого не залишається, як стати серйозним, тому що тепер моя черга піклуватися про них.
Я завжди буду художником графіті, кавоваром і торговцем наркотиками, аргентинцем і мадридцем, сутенером і канчеро.
Я був репером на канікулах, коли це було не круто бути ним, і найкрутіший хлопець у середній школі тепер міський ідіот.
Я віджимаюся, як у в'язниці, а сусід чує звук моїх ланцюгів по стелі.
Я заслужив повагу не словами, а діями.
Якщо ти бережеш мою спину, я вийду і виставлю груди вперед. Іноді я розмовляю з Богом, іноді я спускаюся в пекло.
Скільки б не світив годинник, час не має господаря. Що таке життя без кохання?
Що таке життя без мрії? Фер — мій старший брат, Хорхе — молодший брат.
Я ніколи не вчуся на чужих помилках, тому висвітлюю свої помилки і викладаю їх на вітрину, як трофеї.
Біль - мій учитель, ніхто не став жорстким у хороші часи. Ми такі, які ми є, а не те, що маємо.
Усе, чого ми боїмося, робить нас сміливими. Дай мені ще один або пропусти мене.
Поцілунок Даріо, навіть якщо ми навіть не розмовляємо.
Діти руїни.
Ми увійшли через задні двері, серед світла спалахів і криків уболівальників.
З капюшонами і ланцюгами, із закритим обличчям, я не знаю, що залишилося від того нормального хлопця. Я завжди був більше кусачем, ніж гавкачем.
Я не клянуся своїми дітьми, навіть якщо кажу правду.
Є червоні лінії, які краще не переходити, тому що якщо це для моєї родини, я ризикую своєю свободою.
Грати в рулетку з шістьма кулями, я не маю таланту, у мене є кирка та лопата.
Гордість району, куди б я не пішов, я завжди стріляю в гору, тому що я козел.
Вони думають, що знають мене за моїми текстами, але ви знаєте про мене лише те, що я хочу, щоб ви знали.
Ми розділили тему на три, нуб на три, і ми летіли по небу, як довбана комета.
Не плутайте повагу зі страхом, цінність із ціною, любов із бажанням.
Ці нещасні люди не знають, про що гра, вони настільки бідні, що мають лише гроші.
Я сумую за літніми ночами, імпровізуючи напідпитку з Souking and
Рамос. Слухаю ротом і руки холодніють.
Ми були щасливі і не знали цього.